Читання 23 вересня

Читання дня

Євангеліє

Коли ж Іісус довідався про почуте фарисеями, що Він більше збирає учнів і хрестить, ніж Іоанн,– хоч Іісус Сам не хрестив, а учні Його, – то залишив Іудею і знов пішов до Галілеї.

Належало ж Йому проходити через Самарію.

Ось приходить Він до міста самарянського, що зветься Сіхар, поблизу землі, яку Яків дав синові своєму Йосифу.

Там був колодязь Якова. Іісус, втомившись з дороги, сів біля колодязя. Було близько шостої години.

Приходить жінка з Самарії набрати води. Іісус говорить їй: дай Мені напитися.

Бо учні Його пішли до міста, щоб купити їжі.

Жінка самарянка каже Йому: як ти, будучи іудеєм, просиш напитися у мене, самарянки? Адже іудеї не спілкуються з самарянами.

Іісус сказав їй у відповідь: якби ти знала дар Божий і Хто говорить тобі: дай Мені напитись, то ти сама просила б у Нього, і Він дав би тобі води живої.

Говорить Йому жінка: господарю! тобі і зачерпнути нічим, а колодязь глибокий; звідки ж ти маєш воду живу?

Невже ти більший за батька нашого Якова, котрий дав нам колодязь цей, і сам з нього пив, і діти його, і худоба його?

Іісус сказав їй у відповідь: всякий, хто п’є цю воду, знову захоче пити,

а хто питиме воду, яку Я дам йому, той не захоче пити повік; але вода, яку Я дам йому, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне.

Говорить Йому жінка: господарю! дай мені цієї води, щоб я не хотіла пити і не приходила сюди черпати.

Іісус говорить їй: іди, поклич чоловіка свого і приходь сюди.

Жінка сказала Йому у відповідь: не маю я чоловіка. Говорить їй Іісус: правду ти сказала, що чоловіка не маєш,

бо п’ять чоловіків мала, і той, кого маєш тепер, не чоловік тобі; це ти справедливо сказала.

Жінка говорить Йому: Господи! бачу, що Ти пророк.

Батьки наші поклонялись на цій горі, а ви говорите, що місце, де належить поклонятися, знаходиться в Ієрусалимі.

Іісус говорить їй: повір Мені, що надходить час, коли будете поклонятись Отцеві і не на цій горі, і не в Ієрусалимі.

Ви не знаєте, чому кланяєтесь, а ми знаємо, чому кланяємось, бо спасіння від іудеїв.

Але прийде час і прийшов уже, коли справжні поклонники кланятимуться Отцеві в дусі і істині, бо таких поклонників Отець шукає Собі.

Бог є дух, і ті, що поклоняються Йому, повинні поклонятися в дусі і істині.

Жінка говорить Йому: знаю, що прийде Месія, званий Христос; коли Він прийде, сповістить нам усе.

Іісус сказав їй: це Я, Котрий говорю з тобою.

В цей час прийшли учні Його і здивувалися, що Він розмовляє з жінкою; проте ніхто не сказав: чого Тобі треба? або: про що говориш з нею?

Тоді жінка залишила свій водонос, пішла до міста і сказала людям:

ідіть, побачите Чоловіка, Котрий сказав мені все, що я зробила; чи не Він Христос?

Вони вийшли з міста і пішли до Нього.

Тим часом учні просили Його, кажучи: Равві! їж.

Він же сказав їм: у Мене є їжа, якої ви не знаєте.

Тому учні говорили між собою: хіба хто приніс Йому їсти?

Іісус говорить їм: Моя їжа є творити волю Того, Хто послав Мене, і звершити діло Його.

Чи не кажете ви, що ще чотири місяці, і настануть жнива? А Я говорю вам: зведіть очі ваші і погляньте на ниви, як вони побіліли і готові до жнив.

Хто жне, той одержує нагороду і збирає плід у життя вічне, щоб і сіяч і жнець разом раділи,

бо про це є правдиве слово: один сіє, а інший жне.

Я послав вас жати те, над чим ви не працювали: інші працювали, а ви ввійшли в їхню працю.

І багато самарян з міста того увірували в Нього за словом жінки, яка свідчила, що Він сказав їй все, що вона зробила.

І тому, коли прийшли до Нього самаряни, то просили Його побути в них; і Він пробув там два дні.

І ще більше увірувало в Нього за Його словом.

А жінці тій говорили: вже не за твоїми словами віруємо, бо самі чули і знаємо, що Він істинно Спаситель світу, Христос.        

Як минуло ж два дні Він вийшов звідти і пішов до Галілеї,

бо Сам Іісус свідчив, що пророк не має честі у cвоїй вітчизні.

Коли Він прийшов до Галілеї, то галілеяни прийняли Його, побачивши все, що Він зробив в Ієрусалимі під час свята, бо і вони ходили на свято.

Отож Іісус знову прийшов у Кану Галілейську, де перетворив воду на вино. В Капернаумі був царедворець, у якого син був хворий.

Він, почувши, що Іісус прийшов з Іудеї в Галілею, прийшов до Нього і просив Його прийти і зцілити його сина, який був при смерті.

Іісус сказав йому: ви не увіруєте, якщо не побачите знамень і чудес.

Царедворець говорить Йому: Господи! прийди, поки не вмер син мій.

Іісус каже йому: іди, син твій здоровий. Він повірив слову, що сказав йому Іісус, і пішов.

На дорозі зустріли його слуги його і сказали: син твій здоровий.

Він спитав у них: о котрій годині стало йому легше? Йому сказали: вчора о сьомій годині покинула його гарячка.

З цього батько дізнався, що це був той час, коли Іісус сказав йому: син твій здоровий, і увірував сам і весь дім його.

Це вже друге чудо сотворив Іісус, повернувшись з Іудеї в Галілею.

 

Євангеліє від Іоанна,

Глава 4

Апостол

Павел і Силуан і Тимофій – Фессалонікійській церкві в Богові Отці нашому і Господі Іісусі Христі:

благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Іісуса Христа.

Завжди по справедливості ми повинні дякувати Богові за вас, браття, тому що зростає віра ваша і примножується любов кожного, один до одного, між усіма вами,

так що ми самі хвалимось вами в церквах Божих, терпінням вашим і вірою в усіх гоніннях і скорботах, які ви переносите

на доказ того, що буде праведний суд Божий, щоб вам сподобитися Царства Божого, задля якого і страждаєте.

Бо праведно перед Богом – відплатити скорботою тим, що кривдять вас,

а вам, скривдженим,– відрадою разом з нами в явлення з неба Господа Іісуса з Ангелами сили Його,

Котрий у полум’яному вогні здійснює помсту тим, які не пізнали Бога і не підкоряються благовіствуванню Господа нашого Іісуса Христа,

які приймуть кару, вічну погибель, від лиця Господнього і від слави могутності Його,

коли Він прийде прославитись у святих Своїх і явиться дивним в день той у всіх вірувавших, бо ви повірили нашому свідченню.

За це і молимось завжди за вас, щоб Бог наш сподобив вас бути гідними покликання і здійснив усяке благовоління благості і діло віри в силі,

щоб прославилось ім’я Господа нашого Іісуса Христа у вас, і ви в Ньому, з благодаті Бога нашого і Господа Іісуса Христа.

 

Друге послання до фессалонікійців святого апостола Павла,

Глава 1

Старий Заповіт

Тож пішов Аврам з Єгипту в пустелю, – він сам, його дружина й усе, що його, а разом з ним і Лот. Аврам був дуже багатим на худобу і на срібло та золото. І прибув туди, звідки прийшов, – до Бетелю в пустелю, на місце, де раніше стояв його намет, – між Бетелем і Анґеєм, – до місцевості, де перед тим спорудив жертовник, і там Аврам прикликав ім’я Господа. І Лот, який ішов з Аврамом, мав вівці, воли і намети. І не вміщала їх земля, щоб жили разом, оскільки їхнє майно було велике, тож не могли жити разом. І зчинилася бійка між пастухами худоби Аврама і між пастухами худоби Лота. А жили тоді на цій землі ханаанці та ферезейці.

Тоді Аврам сказав Лотові: Хай не буде незгоди між мною і тобою, між моїми пастухами й твоїми пастухами, адже ми – близькі родичі. Хіба ж не вся земля перед тобою? Відділися від мене. Якщо ти – ліворуч, то я – праворуч; якщо ж ти – праворуч, то я – ліворуч. Лот, підвівши свої очі, побачив усю Йорданську околицю, що вся вона, перед тим, як Бог знищив Содом та Гоморру, була зрошена водою, як Божий рай, як Єгипетська земля, – та околиця, що на підході до Сиґора! І обрав собі Лот усю Йорданську околицю. Тож помандрував Лот зі сходу, і вони розлучилися один з одним. Аврам оселився в землі Ханаанській, а Лот оселився в місті, в околицях, і замешкав у Содомі. Люди, які жили в Содомі, були дуже лихі та грішні перед Богом.

І сказав Бог Аврамові після того, як Лот відділився від нього: Підведи свої очі й поглянь з того місця, де ти є тепер, на північ і південь, на схід і на захід. Бо всю землю, яку ти бачиш, Я навіки дам її тобі й твоєму потомству. І зроблю твоє потомство, як пісок землі, – якщо хтось зможе перерахувати піщинки землі, то й твоє потомство буде пораховане. Вставши, пройдися по землі, пройди її в довжину і в ширину, бо Я дам її тобі. Згорнувши намети, Аврам пішов і оселився біля мамврійського дуба, який був у Хевроні, й збудував там жертовник Господу.

 

Книга Буття ,

Глава 13.

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії