Читання 19 вересня

Читання дня

Євангеліє

На третій день було весілля в Кані Галілейській, і Мати Іісуса була там.

Був також запрошений на весілля Іісус і учні Його.

Коли не вистачило вина, Мати Іісуса каже Йому: вина не мають.

Іісус говорить Їй: що Мені і Тобі, Жоно? ще не прийшов час Мій.

Мати Його говорить слугам: що скаже Він вам, те зробіть.

Було ж тут шість кам’яних водоносів, що стояли за звичаєм для очищення іудейського і вміщали по дві або по три міри.

Іісус говорить їм: наповніть посудини водою. І наповнили їх до верху.

І говорить їм: тепер наберіть і несіть до розпорядника бенкету. І понесли.

Коли ж розпорядник покуштував воду, що стала вином (а він не знав звідки це вино, знали ж тільки слуги, які набирали воду), тоді розпорядник кличе нареченого

і говорить йому: кожен чоловік спочатку добре вино подає, а коли сп’яніють, тоді гірше; а ти добре вино зберіг аж досі.

Так поклав Іісус початок чудесам у Кані Галілейській і явив славу Свою; і увірували в Нього учні Його.

Після цього прийшов Іісус до Капернаума, Сам і Мати Його, і брати Його, і учні Його; і пробули там небагато днів.

Наближалася Пасха іудейська, і Іісус прийшов до Ієрусалима,

і знайшов, що в храмі продавали волів, овець і голубів, і сиділи міняльники грошей.

І, зробивши бич з вірьовок, вигнав з храму всіх, також і овець і волів; і розсипав гроші міняльників, а столи їхні поперекидав.

І сказав продавцям голубів: візьміть це звідси і не робіть дому Отця Мого домом торгівлі.

При цьому учні Його згадали, що написано: ревність за домом Твоїм з’їдає Мене (Пс. 68,10).

На це іудеї сказали Йому: яким знаменням докажеш Ти нам, що маєш владу так робити?

Іісус сказав їм у відповідь: зруйнуйте храм цей, і Я за три дні поставлю його.

На це сказали іудеї: сорок шість років будувався храм цей, а Ти за три дні поставиш його?

А Він говорив про храм тіла Свого.

Коли ж Він воскрес з мертвих, то згадали учні Його, що Він казав їм це, і повірили Писанню і слову, яке сказав Іісус.

І коли Він був у Ієрусалимі на святі Пасхи, багато увірувало в ім’я Його, побачивши чудеса, які Він творив.

Але Сам Іісус не ввіряв Себе їм, бо знав усіх,

і не треба було Йому, щоб хтось засвідчив про людину, бо Сам знав, що в людині.

 

Євангеліє від Іоанна,

Глава 2

Апостол

Тим-то, браття, просимо і благаємо вас Христом Іісусом, щоб ви, прийнявши від нас, як належить вам поводитись і угождати Богові, у тому ще більше зростали,

бо ви знаєте, які заповіді ми дали вам від Господа Іісуса.

Бо воля Божа є святість ваша, щоб ви стримувалися від блуду;

щоб кожний з вас міг утримувати свій сосуд у святості й честі,

а не в пристрасті похотей, як язичники, що не знають Бога;

щоб ви ні в чому не поводились з братом своїм протизаконно й користолюбно: тому що Господь – месник за це все, як і раніше ми говорили вам і свідчили.

Бо покликав нас Бог не до нечистоти, а до святості.

Отже, непокірливий непокірний не людині, а Богові, Котрий і дав нам Духа Свого Святого.

Про братолюбність же нема потреби писати вам; бо ви самі навчені Богом любити один одного,

бо ви так і поводитесь з усіма браттями по всій Македонії. Благаємо ж вас, браття, досягати більшого

і старанно дбати про те, щоб жити спокійно, робити своє діло і працювати своїми власними руками, як ми заповідували вам:

щоб ви поводили себе благопристойно перед зовнішніми, і ні в чому не мали потреби.

Не хочу ж, браття, залишити вас у невіданні про померлих, щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії.

Бо, коли ми віруємо, що Іісус помер і воскрес, то й померлих в Іісусі Бог приведе з Ним.

Бо це говоримо вам словом Господнім, що ми, які живемо і залишимося до пришестя Господнього, не випередимо померлих,

тому що Сам Господь в час сповіщення, при голосі Архангела і труби Божої, зійде з неба, і мертві у Христі воскреснуть раніше;

потім ми, що залишились живими, разом з ними будемо піднесені на хмарах назустріч Господу у повітрі, і так завжди з Господом будемо.

Отож втішайте один одного цими словами.

 

Перше послання до фессалонікійців святого апостола Павла,

Глава 4

Старий Заповіт

І поблагословив Бог Ноя та його синів, і сказав їм: Зростайте та розмножуйтеся, наповнюйте землю і володійте нею. Страх і трепет перед вами будуть у всіх звірів землі, у всіх небесних птахів і в усього, що рухається по землі, й в усіх морських риб: вам у руки Я віддав їх. І все, що плазує, що живе, буде вам на поживу; як зелені рослини – віддав Я вам усе. Лише м’яса з кров’ю душі не їжте. Адже й вашої крові, душ ваших, Я вимагатиму, – з руки всякого дикого звіра вимагатиму її, і з руки людини-брата вимагатиму людської душі. Хто проливатиме людську кров, – його кров проллється за неї, бо за образом Божим створив Я людину. Ви ж зростайте і розмножуйтеся, наповнюйте землю і множтеся на ній.

І звернувся Бог до Ноя та до його синів, які були з ним, кажучи: Ось Я укладаю Мій завіт з вами та вашими нащадками, які будуть після вас: з кожною живою душею серед вас, з птахами, худобою і всяким звіром землі, – з усіма, які вийшли з ковчега. І укладу Мій завіт з вами, і більше не загине жодна істота від вод потопу, і не будуть більше води потопу знищувати всю землю. І промовив Господь Бог до Ноя: Ось знак завіту, який Я на вічні покоління укладаю між Мною і вами, і між усякою живою душею, яка є з вами, – даю Мою райдугу в хмарі. Тож вона буде знаком завіту між Мною і землею. І буде: коли наведу Я хмари на землю, то з’явиться Моя веселка в хмарі, і пригадаю Мій завіт, який є між Мною і вами, і між кожною живою душею в усякому створінні, – і води не стануть більше потопом, щоби знищити кожну істоту. І буде райдуга в хмарах, і Я бачитиму, щоби пам’ятати вічний завіт між Мною і між кожною живою душею в усякому створінні, яке є на землі. І сказав Бог Ноєві: Це знак завіту, який Я уклав між Мною і між кожною істотою, яка є на землі.

Сини ж Ноя, які вийшли з ковчега, були: Сим, Хам і Яфет. Хам був батьком Ханаана. Оці троє – Ноєві сини; від них розсіялися люди по всій землі.

Ной став першою людиною-рільником, і насадив виноградник. Він випив вина і сп’янів, і перебував нагий у своєму житлі. А Хам, батько Ханаана, побачив наготу свого батька і, вийшовши, розповів двом своїм братам надворі. Тоді Сим і Яфет, взявши плаща, обидва накинули собі на плечі й, повернені спинами, підійшли та прикрили наготу свого батька; їхні обличчя були повернені назад – тож не побачили наготи свого батька.

Ной витверезився від вина й дізнався, як з ним учинив його молодший син. І промовив він: Проклятий Ханаан. Він буде рабом своїм братам.

Благословенний Господь, Бог Сима, – сказав він, – а Ханаан буде йому рабом. Нехай поширить Бог Яфета і нехай живе в помешканнях Сима, – а Ханаан нехай буде їхнім рабом.

Після потопу Ной прожив триста п’ятдесят років. А всіх днів Ноя було дев’ятсот п’ятдесят років; і він помер.

 

Книга Буття ,

Глава 9.

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії