Читання 15 вересня

Читання дня

Євангеліє

Вислухайте іншу притчу. Був один господар дому, котрий посадив виноградник і обніс його огорожею, викопав в ньому виностік, збудував башту і, віддавши його виноградарям, відлучився.

Коли ж наблизився час плодів, він послав своїх слуг до виноградарів взяти свої плоди;

виноградарі, схопивши слуг його, одного побили, другого вбили, а іншого побили камінням.

Знову послав він інших слуг, більше, ніж спочатку; і з ними вчинили так само.

Наостанок послав він до них свого сина, кажучи: посоромляться сина мого.

Але виноградарі, побачивши сина, сказали один одному: це спадкоємець; ходімо уб’ємо його і заволодіємо спадщиною його.

І, схопивши його, вивели геть з виноградника і вбили.

Отже, коли прийде господар виноградника, що він зробить з цими виноградарями?

Говорять Йому: злочинців цих віддасть злій смерті, а виноградник віддасть іншим виноградарям, які будуть віддавати йому плоди у свій час.

Іісус говорить їм: невже ви ніколи не читали в Писанні: камінь, який відкинули будівничі, той самий став наріжним? Це від Господа, і є дивне в очах наших? (Пс. 117,22–23).

 

Євангеліє від Матфея,

Глава 21, вірші 33-42

Апостол

Пильнуйте, стійте у вірі, будьте мужні, тверді.

Все у вас хай буде з любов’ю.

Благаю вас, браття (ви знаєте сім’ю Стефанову, що вона є початок Ахаії, і що вони присвятили себе на служіння святим),

будьте і ви шанобливі до таких і до всякого, хто допомагає і трудиться.

Я радий приходу Стефана, Фортуната і Ахаїка; вони замінили відсутність вашу,

бо вони заспокоїли мій і ваш дух. Шануйте таких.

Вітають вас церкви Асійські; щиро вітають вас у Господі Акіла і Прискілла разом з домашньою їх церквою.

Вітають вас усі браття. Вітайте один одного святим цілуванням.

Моє, Павлове, вітання власноручно.

Хто не любить Господа Іісуса Христа,– анафема, маранафа*.

Благодать Господа нашого Іісуса Христа з вами,

і любов моя з усіма вами в Христі Іісусі. Амінь.

 

Перше послання до корінфян святого апостола Павла,
глава 16, вірші 13-24

Старий Заповіт

Оце книга походження людей: того дня, коли створив Бог Адама, за образом Божим створив його – чоловіком і жінкою створив їх – і поблагословив їх. І того дня, коли створив їх, дав [йому] ім’я Адам. Адам прожив двісті тридцять років і породив [сина] за своєю подобою і за своїм образом, – і дав йому ім’я: Сиф. Були ж дні Адама після того, як породив він Сифа, сімсот років. І породив він синів та дочок. Всіх днів Адама, які прожив, було дев’ятсот тридцять років; і він помер.

А Сиф прожив двісті п’ять років, – і породив Еноса. І прожив Сиф після того, як породив він Еноса, сімсот сім років, – та й породив синів і дочок. А всіх днів Сифа було дев’ятсот дванадцять років; і він помер.

Енос прожив сто дев’яносто років, – і породив Каїнана. І прожив Енос після того, як породив він Каїнана, сімсот п’ятнадцять років, – і породив синів і дочок. А всіх днів Еноса було дев’ятсот п’ять років; і він помер.

Каїнан прожив сто сімдесят років – і породив Малелеїла. І прожив Каїнан після того, як породив він Малелеїла, сімсот сорок років, – і породив синів та дочок. А всіх днів Каїнана було дев’ятсот десять років; і він помер.

Малелеїл прожив сто шістдесят п’ять років, – і породив Яреда. І прожив Малелеїл після того, як породив Яреда, сімсот тридцять років, – і породив синів та дочок. А всіх днів Малелеїла було вісімсот дев’яносто п’ять років; і він помер.

Яред прожив сто шістдесят два роки, – і породив Еноха. І прожив Яред після того, як породив Еноха, вісімсот років, – і породив синів та дочок. А всіх днів Яреда було дев’ятсот шістдесят два роки; і він помер.

Енох прожив сто шістдесят п’ять років – і породив Матусала. Після того, як породив Матусала, двісті років догоджав Енох Богові, – і породив синів та дочок. А всіх днів Еноха було триста шістдесят п’ять років. І догодив Енох Богові – і не стало його, бо забрав його Бог.

Матусал прожив сто шістдесят сім років, – і породив Ламеха. І прожив Матусал після того, як породив Ламеха, вісімсот два роки, – і породив синів та дочок. І всіх днів Матусала, які він прожив, було дев’ятсот шістдесят дев’ять років; і він помер.

Ламех прожив сто вісімдесят вісім років, – і породив сина, і дав йому ім’я Ной, кажучи: Він дасть нам спочинок від наших діл і від болю наших рук, і від землі, яку Господь Бог прокляв. І прожив Ламех після того, як породив Ноя, п’ятсот шістдесят п’ять років, – і породив синів та дочок. А всіх днів Ламеха було сімсот п’ятдесят три роки; і він помер. І мав Ной п’ятсот років, – і породив Ной трьох синів: Сима, Хама та Яфета.

 

Книга Буття,

Глава 5.

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії