Читання 4 вересня

Читання дня

Євангеліє

Довелось Йому в суботу ввійти в дім одного з начальників фарисейських вкусити хліба, і вони стежили за Ним.

І ось став перед Ним чоловік, який страждав водяною хворобою.

Тоді Іісус запитав законників і фарисеїв: чи дозволено зціляти в суботу?

Вони мовчали. А Він, доторкнувшись, зцілив його і відпустив.

При цьому сказав їм: якщо у кого з вас осел або віл упаде в колодязь, чи не зразу ж витягнете його і в суботу?

І не змогли відповісти Йому на це.

Помічаючи ж, як запрошені вибирали перші місця, сказав їм притчу:

коли будеш запрошений ким на весілля, не сідай на перше місце, щоб не знайшовся хто між запрошеними поважніший за тебе,

і щоб той, хто запросив тебе і його, підійшовши, не сказав тобі: поступися цьому місцем, і тоді доведеться тобі з соромом зайняти останнє місце.

Але коли будеш запрошений, то, прийшовши, сідай на останнє місце, щоб той, хто запросив тебе, підійшовши, сказав: друже! пересядь вище; тоді буде тобі честь перед тими, хто сидить з тобою,

бо всякий, хто сам себе високо ставить, буде принижений, а хто принижує себе, піднесеться.

Сказав же і тому, хто запросив Його: коли робиш обід або вечерю, не клич друзів твоїх, ні братів твоїх, ні родичів твоїх, ні сусідів багатих, щоб і вони тебе колись не запросили, і не одержав ти відплати.

Але, коли робиш гостину, клич убогих, калік, кривих, сліпих,

і блаженний будеш, що вони не мають чим віддати тобі; бо віддасться тобі у воскресіння праведних.

Почувши це, один з тих, що возлежали з Ним, сказав Йому: блаженний, хто вкусить хліба у Царстві Божому!

Він же сказав йому: один чоловік справив велику вечерю і запросив багатьох,

і коли настав час вечері, послав раба свого сказати запрошеним: ідіть, бо все вже готове.

І почали всі, ніби змовившись, вибачатися. Перший сказав йому: я купив землю і мені треба піти і оглянути її; прошу тебе, вибач мені.

Другий сказав: я купив п’ять пар волів і йду випробувати їх; прошу тебе, вибач мені.

Третій сказав: я оженився і через те не можу прийти.

І, повернувшись, раб той розказав про це господареві своєму. Тоді, розгнівавшись, господар дому сказав рабові своєму: піди швидше на вулиці й провулки міста і приведи сюди вбогих, калік, сліпих і кривих.

І сказав раб: господарю! зроблено, як ти звелів, і ще є місце.

Господар сказав рабові: піди на дороги і загорожі і умовляй прийти, щоб наповнився дім мій.

Бо кажу вам, що ніхто з тих запрошених не покуштує моєї вечері, бо багато званних, та мало вибраних.           

З Ним ішло багато народу; і, обернувшись, Він сказав їм:

коли хто приходить до Мене і не зненавидить батька свого і матері, жінки і дітей, братів і сестер, та ще й життя свого, той не може бути Моїм учнем;

і хто не несе хреста свого і йде за Мною, той не може бути Моїм учнем.

Бо хто з вас, бажаючи будувати башту, не сяде спершу і не обчислить витрат, чи має він, що потрібне для її будівництва,

щоб, коли закладе основу і не зможе закінчити, усі, хто побачить, не почали сміятися з нього,

кажучи: цей чоловік почав будувати, та не зміг закінчити?

Або який цар, ідучи на війну проти іншого царя, не сяде і не порадиться спершу, чи зможе він з десятьма тисячами стати проти того, хто йде на нього з двадцятьма тисячами?

Якщо ж ні, то поки той ще далеко, він пошле до нього посольство просити про мир.

Так і кожний з вас, хто не відречеться від усього, що має, не може бути Моїм учнем.

Сіль – добра річ; але якщо сіль втратить силу, то чим виправити її?

Ні в землю, ні на гній не годиться; геть викидають її. Хто має вуха слухати, хай слухає!

 

Євангеліє від Луки,

Глава 14

Апостол

Діти, слухайте своїх батьків у Господі, бо цього вимагає справедливість.

Шануй батька твого і матір – це перша заповідь з обітницею:

щоб тобі було добре і будеш довголітнім на землі.

І ви, батьки, не роздратовуйте дітей ваших, а виховуйте їх у вченні і настановах Господніх.

Раби, слухайте господарів своїх по плоті зі страхом і трепетом, у простоті серця вашого, як Христа,

не з показною тільки прислужливістю, як людиноугодники, а як раби Христові, виконуючи волю Божу від душі,

служачи щиро, як Господу, а не як людям,

знаючи, що кожен одержить від Господа в міру добра, яке він зробив, чи раб, чи вільний.

І ви, господарі, поводьтеся з ними так само, стримуючи суворість, знаючи, що і над вами самими і над ними є на небесах Господь, у Котрого нема упередженості.

Нарешті, браття мої, зміцнюйтесь Господом і могутністю сили Його.

Одягніться в повну зброю Божу, щоб вам можна було стати проти хитрощів диявольських,

бо наша боротьба не проти крові і плоті, а проти начальств, проти властей, проти світоправителів темряви віку цього, проти духів злоби піднебесних.

Для цього прийміть повну зброю Божу, щоб ви змогли протистояти в день злий і, все подолавши, вистояти.

Отож станьте, підперезавши чресла ваші істиною і одягнувшись у броню праведності,

і взувши ноги в готовність благовіствувати мир;

а понад усе візьміть щит віри, яким зможете погасити всі розпечені стріли лукавого;

і шолом спасіння візьміть, і меч духовний, що є слово Боже.

Всякою молитвою і проханням моліться у всякий час духом, і дбайте про це саме з повною постійністю і благанням за всіх святих

і за мене, щоб мені дано було слово – устами моїми відкрито з дерзновінням звіщати тайну благовіствування,

для якого я виконую посольство у кайданах, щоб я сміливо проповідував, як мені належить.

А щоб і ви знали про мої обставини і діла, про все сповістить вас Тихик, улюблений брат і вірний у Господі служитель,

якого я і послав до вас для того самого, щоб ви довідались про нас і щоб він утішив серця ваші.

Мир браттям і любов з вірою від Бога Отця і Господа Іісуса Христа.

Благодать з усіма, що незмінно люблять Господа нашого Іісуса Христа. Амінь.

 

Послання до єфесян святого апостола Павла,

Глава 6

Старий Заповіт

І Він відлучив його частини, розділив на дванадцять племен. І вивів з нього милосердного чоловіка, що знайшов милість в очах усякого тіла, улюбленого Богом і людьми Мойсея, пам’ять про якого – в благословеннях.

Уподібнив його до слави святих і звеличив його в страху ворогів.

Його словами спинив знаки, прославив його перед обличчям царів. Заповів йому для Свого народу і показав йому Свою славу.

У вірі та лагідності освятив його, вибрав його з усякого тіла.

Дав почути йому Свій голос і ввів його в мряку, і дав йому заповіді в обличчя, закон життя і розуміння, щоб Якова навчити завіту, – Ізраїля – Його судів.

Підняв вгору Аарона, святого, подібного до нього, його брата з племені Левія.

Поставив йому вічний завіт і дав йому священство народу. Блаженним назвав його в прикрасі та підперезав його одягом слави.

Вдягнув його в досконалість похвали і увінчав його знаряддям сили, штанами, одягом і ефодом.

І оточив його гранатовими яблуками, численними золотими дзвіночками довкола, щоб видавали звук, коли він ступав, щоб робити чутний звук у храмі на пам’ять синам Його народу,

 святим одягом, золотом і синьою матерією та багряницею, ділом тканим, словом суду, об’явою правди, витканим кармазином, ділом тканим,

 дорогоцінним камінням різьбленої печаті в золотій злуці, ділом різьбяра, на пам’ять у вирізьбленому писанні за числом племен Ізраїля.

 Вінець золотий на митрі, вигляд печаті святості, похвала честі, діло могутності, прикрашене бажання очей.

 Такого гарного перед ним не було, аж до віку чужинець не одягався, тільки постійно хтось із його синів і його нащадки.

 Його жертви повністю будуть спалені кожного дня, двічі постійно.

 Мойсей освятив руки і помазав його святою олією. Це стало для нього вічним завітом і для його насіння на дні існування неба, щоби Йому служили і заразом були священиками та благословили народ Його Іменем.

 Він вибрав його з усього живого, щоб приносив перші плоди Господу, ладан і запашність на пам’ять, надолужував за народ.

 Він дав йому Свої заповіді, владу в завітах судів, щоб навчати Якова свідчення, і просвічувати Ізраїль у Своєму законі.

 Чужі повстали проти нього, – позаздрили йому в пустелі, мужі, що з Датаном і Авіроном, і збір Корея, – в гніві та роздратуванні.

 Господь побачив і не сподобав, і вони загинули в гніві люті. Зробив серед них ознаки, щоб знищити у вогні Свого полум’я.

 І додав слави Ааронові, і дав йому спадок. Він відділив йому перші плоди перших плодів, перше приготував хліб до ситості.

 Адже вони їдять Господні жертви, які Він дав йому та його насінню.

 Лише в землі народу він не отримає спадку, і в народі немає йому частки. Адже Він Сам – твоя частка і спадок.

 І третій у славі – Фенеес, син Елеазара, коли він приревнував у Господньому страху і поставив себе в добрій ревності його душі, коли народ відвернувся і надолужив за Ізраїля.

 Через це поставлено з ним завіт миру, щоб він стояв перед святими і його народом, щоб величність священства була для нього і його насіння навіки.

 І склав завіт з Давидом, сином Єссея з племені Юди, щоб царський спадок був тільки від сина до сина, і спадок Ааронові – його насінню.

 Нехай Він дасть вам мудрість у вашому серці судити його народ в праведності, щоб не пропало їхнє добро і їхня слава в їхніх родах.

 

Книга мудрості Ісуса,  сина Сираха, глава 45.

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії