Читання 3 вересня

Читання дня

Євангеліє

У той час деякі прийшли і розповіли Йому про галілеян, кров яких Пілат змішав з жертвами їхніми.

Іісус сказав їм на це: чи думаєте ви, що ці галілеяни були грішніші за всіх галілеян, що так постраждали?

Ні, кажу вам; але, якщо не покаєтесь, усі так само загинете.

Або думаєте, що ті вісімнадцять, на яких упала башта Сілоамська і побила їх, були винні більше за всіх, що живуть в Ієрусалимі?

Ні, кажу вам; але, якщо не покаєтесь, усі так само загинете.

І сказав цю притчу: один чоловік мав у своєму винограднику посаджену смоковницю, і прийшов шукати плоду на ній і не знайшов;

і сказав виноградареві: ось, третій рік я приходжу шукати плоду на цій смоковниці і не знаходжу; зрубай її: навіщо вона і землю займає?

Але він сказав йому у відповідь: господарю! залиш її і на цей рік, поки я обкопаю її і обкладу гноєм,–

чи не дасть плоду; а якщо ні, наступного року зрубаєш її.

В одній із синагог Він учив у суботу.

Там була жінка, що мала духа немочі років вісімнадцять: вона була скорчена і ніяк не могла випрямитись.

Іісус, побачивши її, покликав і сказав їй: жінко! ти визволена від твоєї недуги.

І поклав на неї руки; і вона зараз же випрямилась і почала славити Бога.

При цьому начальник синагоги, обурюючись, що Іісус зцілив її в суботу, сказав народові: є шість днів, в які дозволено робити; в ті і приходьте зцілятися, а не в день суботній.

Господь сказав йому у відповідь: лицеміре! чи не відв’язує кожний з вас у суботу вола свого або осла від ясел, і не веде напувати?

А цю дочку Авраамову, яку зв’язав сатана ось уже вісімнадцять років, чи не належало визволити від цих пут у день суботній?

І коли Він говорив це, усі, хто противився Йому, засоромились; і весь народ радів за всі славні діла Його.

Він же сказав: до чого подібне Царство Боже? і до чого уподібню його?

Воно подібне до зерна гірчичного, яке чоловік взяв і посадив у своєму саду; і виросло, і стало великим деревом, і птахи небесні ховались у гілках його.

Ще сказав: до чого уподібню Царство Боже?

Воно подібне до закваски, яку жінка, взявши, поклала в три міри борошна, аж доки не вкисло все.

І проходив через міста і села, і вчив, прямуючи до Ієрусалима.

Один чоловік сказав Йому: Господи! невже мало тих, що спасаються? а Він сказав їм:

подвизайтеся увійти через вузькі ворота, бо, кажу вам, багато буде таких, які намагатимуться увійти, і не зможуть.

Коли господар дому встане і зачинить двері, тоді ви, стоячи надворі, почнете стукати у двері і говорити: Господи! Господи! відчини нам; а Він скаже вам у відповідь: не знаю вас, звідки ви.

Тоді почнете говорити: ми їли і пили перед Тобою, і на вулицях наших Ти вчив.

А Він скаже: говорю вам: не знаю вас, звідки ви; відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду.

Там буде плач і скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака і Якова і всіх пророків у Царстві Божому, а себе вигнаними геть.

І прийдуть від сходу і заходу, від півночі й від півдня, і возляжуть у Царстві Божому.

І ось, є останні, що будуть першими, і є перші, що будуть останніми.

У той день прийшли деякі з фарисеїв і сказали Йому: вийди і піди звідси, бо Ірод хоче Тебе вбити.

І сказав їм: підіть і скажіть отій лисиці: ось, виганяю бісів і зціляю сьогодні і завтра, і на третій день закінчу;

а втім, Мені треба ходити сьогодні, завтра і в наступний день, бо не буває, щоб пророк загинув поза Ієрусалимом.

Ієрусалиме! Ієрусалиме! що вбивав пророків і камінням побивав посланих до тебе! скільки разів хотів Я зібрати дітей твоїх, як пташка пташенят своїх під крила, і ви не захотіли!

Ось, залишається вам дім ваш пустий. Кажу ж вам, що ви не побачите Мене, доки не прийде час, коли скажете: благословен Грядущий в ім’я Господнє!

Євангеліє від Луки,

Глава 13

Апостол

Отже, наслідуйте Бога, як діти улюблені,

і живіть у любові, як і Христос полюбив нас і віддав Себе за нас у приношення і жертву Богові, на благоухання приємне.

А блуд і всяка нечистота та користолюбство не повинні навіть іменуватися у вас, як личить святим.

Також лихослів’я, і марнослів’я, і сміхотворство не пристойні вам, а, навпаки, подяка;

бо знайте, що ніякий блудник чи нечистий, чи користолюбець, який є ідолослужителем, не має спадку в Царстві Христа і Бога.

Хай ніхто не зваблює вас пустими словами, бо за це приходить гнів Божий на синів непокірних;

отже, не будьте їхніми спільниками.

Ви були колись темрявою, а тепер – світло в Господі: робіть, як діти світла,

бо плід Духа є у всякій благості, праведності та істині.

Досліджуйте, що угодне Богові,

і не беріть участі в безплідних ділах темряви, але і викривайте.

Бо про те, що вони роблять таємно, соромно і говорити.

Все ж те, що викривається, стає явним від світла, бо все, що стає явним, є світло.

Тому сказано: встань, сплячий, і воскресни з мертвих, і освітить тебе Христос.

Отже, глядіть, поступайте обережно, не як нерозумні, а як мудрі,

цінуючи час, бо дні лукаві.

Отже, не будьте нерозсудливі, а пізнавайте, що є воля Божа.

І не впивайтесь вином, від якого буває розпуста; а наповняйтесь Духом,

повчаючи самі себе псалмами та славословленнями і піснеспівами духовними, співаючи і прославляючи в серцях ваших Господа,

дякуючи завжди за все Богу і Отцю, в ім’я Господа нашого Іісуса Христа,

підкоряючись один одному в страсі Божому.

Жінки, коріться своїм чоловікам, як Господу,

бо чоловік є голова жінки, як і Христос глава Церкви, і Він же Спаситель тіла.

Але як Церква підкоряється Христу, так і жінки своїм чоловікам у всьому.

Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив Церкву і віддав Себе за неї,

щоб освятити її, очистивши водяною купіллю посередництвом слова;

щоб поставити її перед Собою славною Церквою, яка не має плями, чи пороку, чи чогось подібного, але щоб вона була свята і непорочна.

Так повинні чоловіки любити своїх жінок, як свої тіла: хто любить свою жінку, любить самого себе.

Бо ніхто ніколи не мав ненависті до своєї плоті, а годує і гріє її, як і Господь Церкву,

бо ми члени тіла Його, від плоті Його і від костей Його.

Тому залишить чоловік батька свого і матір і приліпиться до жінки своєї і будуть двоє одна плоть.

Тайна ця велика; я говорю відносно Христа і Церкви.

Так кожен з вас хай любить свою жінку, як самого себе; а жінка хай боїться свого чоловіка.

 

Послання до єфесян святого апостола Павла,

Глава 5

Старий Заповіт

Пісня батьків

Похвалімо славних мужів і наших батьків, що нас породили.

  Господь зробив велику славу, Його величність від віку.

Вони панували в їхніх царствах, і вони – мужі славні в силі. Вони радили їхнім розумом, сповістили в пророцтвах.

Володарі народу в радах і розуміли книжність народу, в їхньому напоумленні – мудрі слова.

Вони винаходили музичні частини і розповідали повісті письмом.

Мужі сильні, що служили силою, які жили мирно у своїх поселеннях.

Усі ці прославилися в родах, – у свої дні зазнали похвали.

Є в них ті, що залишили ім’я, щоб розповідати похвали.

І є ті, про яких немає пам’яті, і вони загинули, як ті, яких не було, і стали, як ті, що не існували, і їхні діти – з ними.

Але вони – мужі милосердя, праведності яких не забулися.

 Вони залишаються з їхнім насінням, їхні нащадки – добрий спадок.

 Їхнє насіння буде в завітах, і їхні діти через них.

 Аж до віку залишиться їхнє насіння, і їхня слава не вигубиться.

 Їхні тіла поховані в мирі, і їхнє ім’я живе в роди.

 Про їхню мудрість розповідатимуть народи, і збір сповістить похвалу.

 Енох добре догодив Господу і був переставлений, він – образ покаяння для родів.

 Ной знайшовся досконалим, праведним, у час гніву він став зміною. Через це став останком землі, коли був потоп.

 Завіти віку з ним укладено, щоб потопом не було винищене всяке тіло.

 Авраам – великий батько безлічі народів, і не знайдено пороку в славі.

 Він зберіг закон Всевишнього і був з Ним у завіті. У своєму тілі поставив завіт і у випробуванні знайшовся вірним.

Через це з клятвою потвердив йому, що в його насінні благословенні народи, щоб його розмножити, як порох землі, і підняти вгору його насіння, як зірки, і дати їм спадок від моря аж до моря і від ріки аж до кінця землі.

 І так само потвердив Ісаакові через його батька Авраама.

 На голову Якова Він поклав благословення всіх людей і завіт. Він признав його у своїх благословеннях і дав йому спадок.

 

Книга мудрості Ісуса,  сина Сираха, глава 44.

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії