Читання 1 вересня

Читання дня

Євангеліє

Царство Небесне подібне до царя, який захотів порахуватися з рабами своїми;

коли він почав рахуватися, привели до нього одного боржника, який винен був йому десять тисяч талантів*;

а як він не мав чим заплатити, то господар його звелів продати його, і жінку його, і дітей, і все, що він мав, і заплатити;

тоді раб той впав і, кланяючись йому, говорив: господарю! потерпи на мені, і все тобі заплачу.

Господар змилосердився над рабом тим, відпустив його і борг простив йому.

Раб же той, вийшовши, знайшов одного з товаришів своїх, який був винен йому сто динаріїв**, і, схопивши його, душив і казав: віддай мені, що винен.

Тоді товариш його впав до ніг його, благав його і говорив: потерпи на мені, і все віддам тобі.

Але той не захотів, а пішов і посадив його в темницю, доки не віддасть боргу.

Товариші його, побачивши таке, дуже засмутилися і, прийшовши, розповіли своєму господареві все, що сталося.

Тоді господар покликав його і каже: злий рабе! весь той борг я простив тобі, бо ти ублагав мене.

Чи не належало й тобі помилувати товариша твого, як і я помилував тебе?

І, розгнівавшись, господар віддав його мучителям, доки не віддасть йому всього боргу.

Так і Отець Мій Небесний учинить з вами, якщо кожен з вас не простить від серця свого братові своєму провин його.

 

Євангеліє від Матфея,

Глава 18, вірші 21-35

Апостол

Якщо для інших я не Апостол, то для вас Апостол; бо печать мого апостольства – ви у Господі.

Ось мій захист проти тих, що осуджують мене.

Хіба ми не маємо влади їсти і пити?

Хіба не маємо влади мати супутницею сестру – жінку, як і інші Апостоли, і брати Господні, і Кифа?

Або один я та Варнава не маємо влади не трудитися?

Який воїн служить колинебудь на своєму утриманні? Хто, насадивши виноград, не їсть плодів його? Хто, пасучи стадо, не їсть молока від стада?

Чи тільки за людським міркуванням я це кажу? Чи не те ж говорить і закон?

Бо в Мойсеєвому законі написано: не закривай рота у вола, що молотить (Втор. 25,4). Чи про волів турбується Бог?

Чи, звичайно, ради нас говориться? Так, для нас це написано; бо хто оре, повинен орати з надією, і хто молотить, повинен молотити з надією одержати те, чого чекає.

Якщо ми посіяли у вас духовне, то, чи велике те, коли пожнемо у вас тілесне?

Якщо інші мають у вас владу, чи не більше ми? Однак ми не користувалися цією владою, а все терпимо, щоб не поставити якоїсь перешкоди благовістю Христовому.

 

Перше послання до корінфян святого апостола Павла,

Глава 9, вірші 2-12

Старий Заповіт

Не соромся цього і не зглядайся на обличчя, щоб не грішити.

 За закон Всевишнього, за завіт і суд, щоб оправдати безбожного,

за розрахунок і тих, що подорожують, і за дар спадку друзів,

за правдивість ваги і важків і за придбання багатьох і малого,

за різницю з продажу купленого і за велике напоумлення дітей, і кровавити ребра злому рабові.

При поганій жінці – добра печать, і де багато рук – замкни.

Що лише передаси – числом і вагою, і давання, і одержання, усе на письмі.

За напоумлення нерозумного, дурного і престарілого, якого судять за розпусту. І будеш по правді напоумленим і досвідченим перед усяким живим.

Дочка для батька – не скрите неспання, – журба за неї відганяє сон. Коли молода, щоби часом не переспіла, а коли вийшла заміж, щоби часом не була зненавиджена.

 У дівоцтві, аби часом не була опоганена, і у своїх батьків не стала вагітною. Як вона із чоловіком, щоби часом не вчинила переступу, а як спільно живе, щоби часом не була неплідною.

 Скріпи сторожу над безстидною дочкою, аби часом не зробила тебе радістю для ворогів, помовкою в місті й відлученим від народу, і не засоромила тебе в численному гурті.

 Не задивляйся на красу кожної людини і не засідай на раду посеред жінок.

 Адже міль виходить з одягу, а жіноча злоба – від жінки.

 Краще злий чоловік, аніж жінка, що чинить добро, – жінка, що засоромлює на погорду.

 Я згадаю Господні діла і розповім те, що я побачив. У Господніх словах Його діла, і суд був за Його вподобанням.

 Сонце, що світить, поглянуло на все, і Його діло сповнене Господньої слави.

 Він не вчинив так, щоб Господні святі визнавали всі Його дивовижні діла, які скріпив Господь Вседержитель, щоб скріпилося все, що в Його славі.

 Він дослідив безодню і серце, і пізнав їхні подвиги. Бо Всевишній пізнав усе, що можна знати, і поглянув на знак віку,

 сповіщаючи минуле та майбутнє і відкриваючи стопу схованого.

 Усякий Його задум не проминув, і від Нього не сховано жодного слова.

 Він прикрасив величі Своєї мудрості, Він один з‑перед віку і до віку. Ані не додано, ані не зменшено, і Він не потребує жодного порадника.

 Які захоплюючі всі Його діла і це, що бачиться, є наче іскра.

 Усе це – живе і залишається навіки на всі потреби, і все слухається.

 Усе подвійне, одне напроти одного, і Він не зробив нічого бракованого.

 Одне скріпило добро другого, і хто насититься, бачачи Його славу?

 

Книга мудрості Ісуса,  сина Сираха, глава 42.

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії