Читання дня
Євангеліє
Царство Небесне подібне до царя, який захотів порахуватися з рабами своїми;
коли він почав рахуватися, привели до нього одного боржника, який винен був йому десять тисяч талантів*;
а як він не мав чим заплатити, то господар його звелів продати його, і жінку його, і дітей, і все, що він мав, і заплатити;
тоді раб той впав і, кланяючись йому, говорив: господарю! потерпи на мені, і все тобі заплачу.
Господар змилосердився над рабом тим, відпустив його і борг простив йому.
Раб же той, вийшовши, знайшов одного з товаришів своїх, який був винен йому сто динаріїв**, і, схопивши його, душив і казав: віддай мені, що винен.
Тоді товариш його впав до ніг його, благав його і говорив: потерпи на мені, і все віддам тобі.
Але той не захотів, а пішов і посадив його в темницю, доки не віддасть боргу.
Товариші його, побачивши таке, дуже засмутилися і, прийшовши, розповіли своєму господареві все, що сталося.
Тоді господар покликав його і каже: злий рабе! весь той борг я простив тобі, бо ти ублагав мене.
Чи не належало й тобі помилувати товариша твого, як і я помилував тебе?
І, розгнівавшись, господар віддав його мучителям, доки не віддасть йому всього боргу.
Так і Отець Мій Небесний учинить з вами, якщо кожен з вас не простить від серця свого братові своєму провин його.
Євангеліє від Матфея,
Глава 18, вірші 21-35
Апостол
Якщо для інших я не Апостол, то для вас Апостол; бо печать мого апостольства – ви у Господі.
Ось мій захист проти тих, що осуджують мене.
Хіба ми не маємо влади їсти і пити?
Хіба не маємо влади мати супутницею сестру – жінку, як і інші Апостоли, і брати Господні, і Кифа?
Або один я та Варнава не маємо влади не трудитися?
Який воїн служить колинебудь на своєму утриманні? Хто, насадивши виноград, не їсть плодів його? Хто, пасучи стадо, не їсть молока від стада?
Чи тільки за людським міркуванням я це кажу? Чи не те ж говорить і закон?
Бо в Мойсеєвому законі написано: не закривай рота у вола, що молотить (Втор. 25,4). Чи про волів турбується Бог?
Чи, звичайно, ради нас говориться? Так, для нас це написано; бо хто оре, повинен орати з надією, і хто молотить, повинен молотити з надією одержати те, чого чекає.
Якщо ми посіяли у вас духовне, то, чи велике те, коли пожнемо у вас тілесне?
Якщо інші мають у вас владу, чи не більше ми? Однак ми не користувалися цією владою, а все терпимо, щоб не поставити якоїсь перешкоди благовістю Христовому.
Перше послання до корінфян святого апостола Павла,
Глава 9, вірші 2-12
Старий Заповіт
Не соромся цього і не зглядайся на обличчя, щоб не грішити.
За закон Всевишнього, за завіт і суд, щоб оправдати безбожного,
за розрахунок і тих, що подорожують, і за дар спадку друзів,
за правдивість ваги і важків і за придбання багатьох і малого,
за різницю з продажу купленого і за велике напоумлення дітей, і кровавити ребра злому рабові.
При поганій жінці – добра печать, і де багато рук – замкни.
Що лише передаси – числом і вагою, і давання, і одержання, усе на письмі.
За напоумлення нерозумного, дурного і престарілого, якого судять за розпусту. І будеш по правді напоумленим і досвідченим перед усяким живим.
Дочка для батька – не скрите неспання, – журба за неї відганяє сон. Коли молода, щоби часом не переспіла, а коли вийшла заміж, щоби часом не була зненавиджена.
У дівоцтві, аби часом не була опоганена, і у своїх батьків не стала вагітною. Як вона із чоловіком, щоби часом не вчинила переступу, а як спільно живе, щоби часом не була неплідною.
Скріпи сторожу над безстидною дочкою, аби часом не зробила тебе радістю для ворогів, помовкою в місті й відлученим від народу, і не засоромила тебе в численному гурті.
Не задивляйся на красу кожної людини і не засідай на раду посеред жінок.
Адже міль виходить з одягу, а жіноча злоба – від жінки.
Краще злий чоловік, аніж жінка, що чинить добро, – жінка, що засоромлює на погорду.
Я згадаю Господні діла і розповім те, що я побачив. У Господніх словах Його діла, і суд був за Його вподобанням.
Сонце, що світить, поглянуло на все, і Його діло сповнене Господньої слави.
Він не вчинив так, щоб Господні святі визнавали всі Його дивовижні діла, які скріпив Господь Вседержитель, щоб скріпилося все, що в Його славі.
Він дослідив безодню і серце, і пізнав їхні подвиги. Бо Всевишній пізнав усе, що можна знати, і поглянув на знак віку,
сповіщаючи минуле та майбутнє і відкриваючи стопу схованого.
Усякий Його задум не проминув, і від Нього не сховано жодного слова.
Він прикрасив величі Своєї мудрості, Він один з‑перед віку і до віку. Ані не додано, ані не зменшено, і Він не потребує жодного порадника.
Які захоплюючі всі Його діла і це, що бачиться, є наче іскра.
Усе це – живе і залишається навіки на всі потреби, і все слухається.
Усе подвійне, одне напроти одного, і Він не зробив нічого бракованого.
Одне скріпило добро другого, і хто насититься, бачачи Його славу?
Книга мудрості Ісуса, сина Сираха, глава 42.
© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії