Читання 30 серпня

Читання дня

Євангеліє

Після того вибрав Господь і інших сімдесят учнів і послав їх по двоє перед лицем Своїм у кожне місто і місце, куди Сам хотів іти,

і сказав їм: жниво велике, а женців мало; тож благайте Господаря жнив, щоб вислав женців на жнива Свої.

Ідіть! Я посилаю вас, як ягнят між вовків.

Не беріть ні мішка, ні торби, ні взуття, і нікого в дорозі не вітайте.

В який дім увійдете, спочатку кажіть: мир дому цьому;

і якщо буде там син миру, то спочине на ньому мир ваш, а коли ні, то до вас повернеться.

В тому домі залишайтесь, їжте і пийте те, що в них є, бо працюючий вартий нагороди за труди свої; не переходьте з дому в дім.

І коли в яке місто прийдете і приймуть вас, їжте, що вам подадуть,

і зціляйте недужих, що знаходяться в ньому, і кажіть їм: наблизилось до вас Царство Боже.

Якщо ж прийдете в якесь місто і не приймуть вас, то, вийшовши на вулицю, скажіть:

і порох, що прилип до нас з вашого міста, обтрушуємо вам; а проте знайте, що наблизилось до вас Царство Боже.

Кажу ж вам, що Содому в день той відрадніше буде, ніж місту тому.

Горе тобі, Хоразине! горе тобі, Віфсаїдо! бо якби у Тирі та Сидоні сталися ті чудеса, які були у вас, то давно б вони, сидячи у веретищі й попелі, покаялися;

але і Тиру і Сидону відрадніше буде на суді, ніж вам.

І ти, Капернауме, що піднісся до неба, до пекла зійдеш.

Хто слухає вас, той Мене слухає, і хто відвертається вас, той Мене відвертається, а хто відвертається Мене, той відвертається Того, Хто послав Мене.

Сімдесят учнів повернулися з радістю і говорили: Господи! і біси коряться нам в ім’я Твоє.

Він же сказав їм: Я бачив сатану, що, як блискавка, впав з неба;

ось, даю вам владу наступати на змій та скорпіонів і на всяку силу вражу; і ніщо не пошкодить вам;

однак тому не радійте, що духи вам коряться, а радійте тому, що імена ваші написані на небесах.

У той час зрадів духом Іісус і сказав: славлю Тебе, Отче, Господи неба і землі, що Ти утаїв це від мудрих та розумних, і відкрив те дітям. Так, Отче! Бо таке було Твоє благовоління.

І, звернувшись до учнів, сказав: усе передав Мені Отець Мій; і ніхто не знає, хто є Син, тільки Отець, і хто є Отець, не знає ніхто, крім Сина і того, кому Син хоче відкрити.

І, звернувшись до учнів, сказав їм окремо: блаженні очі, які бачать те, що ви бачите!

бо кажу вам, багато пророків і царів бажали бачити те, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.

І ось, один законник встав і, спокушаючи Його, сказав: Учителю! що зробити мені, щоб успадкувати життя вічне?

Він же сказав йому: в законі що написано? як читаєш?

Він сказав у відповідь: возлюби Господа Бога твого усім серцем твоїм, і усією душею твоєю, та усією силою твоєю, і всім розумом твоїм, і ближнього твого, як самого себе.

Іісус сказав йому: правильно ти відповідав; так роби і будеш жити.

Він же, бажаючи виправдати себе, сказав Іісусові: а хто мій ближній?

На це Іісус сказав: один чоловік ішов з Ієрусалима до Ієрихона і потрапив до рук розбійників, котрі зняли з нього одежу, поранили його і пішли, залишивши його ледве живого.

Трапилось одному священникові йти тією дорогою і, побачивши його, пройшов мимо.

Так само і левіт, що був на тому місці, підійшов, подивився і пройшов мимо.

Якийсь же самарянин, проїжджаючи, натрапив на нього і, побачивши його, змилосердився

і, підійшовши, перев’язав йому рани, поливаючи оливою і вином; і, посадивши його на свого осла, привіз його до гостиниці і потурбувався про нього;

а на другий день, від’їжджаючи, вийняв два динарія, дав власникові гостиниці і сказав йому: потурбуйся про нього; і якщо витратиш на нього більше, я, повертаючись, віддам тобі.

Отже, хто з тих трьох, здається тобі, був ближній для того, що потрапив до рук розбійників?

Він сказав: той, що змилосердився над ним. Тоді Іісус сказав йому: іди, і ти роби так само.

Коли вони йшли, прийшов Він до одного села; тут жінка, на ім’я Марфа, прийняла Його в свій дім;

у неї була сестра, що звалась Марія, котра сіла біля ніг Іісуса і слухала слово Його.

Марфа ж клопоталась про велику гостину і, підійшовши, сказала: Господи! чи Тобі байдуже, що сестра моя покинула мене одну служити? скажи їй, щоб допомогла мені.

Іісус же сказав їй у відповідь: Марфо! Марфо! ти турбуєшся і клопочешся багато чим,

а одного тільки треба; Марія ж вибрала найкращу частку, яка не відбереться від неї.

 

Євангеліє від Луки,

Глава 10

Апостол

І вас, мертвих через злочини і гріхи ваші,

в яких ви колись жили за звичаями світу цього, з волі князя піднебесного, духа, діючого тепер в синах противлення,

між якими і ми всі жили колись за нашими плотськими похотями, виконуючи бажання плоті й помислів, та були за природою дітьми гніву, як і інші,

Бог, багатий милістю, по великій Своїй любові, якою нас полюбив,

і нас, мертвих за злочинами, оживотворив з Христом,– благодаттю ви спасені,–

і воскресив з Ним, і посадив на небесах у Христі Іісусі,

щоб у майбутніх віках явити безмірне багатство благодаті Своєї в благості до нас у Христі Іісусі.

Бо благодаттю ви спасені через віру, і це не від вас, Божий дар:

не від діл, щоб ніхто не хвалився.

Бо ми – Його творіння, створені у Христі Іісусі на добрі діла, які Бог призначив нам виконувати.

Отож пам’ятайте, що ви, колись язичники по плоті, яких називали необрізаними, так звані обрізані плотським обрізанням, рукотворним,

що ви були в той час без Христа відчуженими від громади ізраїльської, чужі завітам обітниці, не мали надії і були безбожниками в світі,

а тепер у Христі Іісусі ви, що колись були далекими, стали близькими Кров’ю Христовою.

Бо Він є мир наш, Котрий створив з обох одне і зруйнував перешкоду, яка стояла посередині,

знищивши ворожнечу плоттю Своєю, а закон заповідей вченням, щоб з двох створити в Собі Самому одну нову людину, створюючи мир,

і в єдиному тілі примирити обох з Богом посередництвом хреста, убивши ворожнечу на ньому.

І, прийшовши, благовіствував мир вам, далеким і близьким,

бо через Нього і ті й інші маємо доступ до Отця, в одному Дусі.

Отож ви вже не чужі і не пришельці, а співгромадяни святим і свої Богові,

будучи утверджені на основі Апостолів і пророків, маючи наріжним каменем Самого Іісуса Христа,

на Котрому вся будівля, складаючись злагоджено, зростає в святий храм у Господі,

на якому і ви будуєтесь Духом в оселю Божу.

 

Послання до єфесян святого апостола Павла,

Глава 2

Старий Заповіт

Великий труд створений для кожної людини, і тяжке ярмо для синів Адама, від днів виходу з лона їхньої матері аж до днів повороту до матері всіх.

Їхні роздуми і страх серця – уява про очікуване, про день смерті.

Від того, що сидить на престолі слави, і аж до впокореного в землі та попелі,

від того, що носить синій одяг і вінець, і аж до одягненого незабарвленим льоном – гнів і ревнощі, тривога, заколот, страх смерті та ворожнеча і гнів.

І в часі спочинку на ліжку нічний сон змінює його розум.

Малий як ніщо спочинок, і від нього в снах, як удень, трудиться, замішаний видінням свого серця, як той, що втік від обличчя війни.

У час своєї потреби він устав і дивувався, що немає жодного страшного.

Це буває з усяким тілом, від людини аж до худоби, і на грішних усемеро більше до цього.

Смерть, кров, гнів і меч, напади, голод, розбиття і бичування, –

 для беззаконних створено це все, і через них стався потоп.

 Усе, що із землі, повертається до землі, і що від вод, повертається до моря.

 Усякий дар і беззаконня вигубиться, а віра стоятиме навіки.

 Маєтки безбожних висохнуть, як ріка, і загримлять, як великий грім у дощ.

 Коли він відкриє руки, він розвеселиться, так повністю зникнуть ті, хто чинить переступ.

 Нащадки безбожних не розмножать віття, і вони – нечисті коріння на нетесаному камені.

 Тростина біля всякої води та березі ріки буде виполота перед усякою травою.

 Милість, як рай у благословеннях, і милостиня залишиться навіки.

 Життя самодостатнього і робітника буде посолоджене, та хто знайшов скарб, більший за обох.

 Діти і будування міста утверджують ім’я, та незаплямована жінка вважається кращою за те й інше.

 Вино і музика веселять серце, та любов мудрості більша від обох.

 Сопілка і псалтир солодять члени тіла, та солодкий язик – понад обох.

 Око полюбить милість, красу, та зелень насіння більше за обох.

 Приятель і друг зустрічаються час до часу, та жінка із чоловіком більше за обох.

 Брати і допомога – на час скорботи, та понад обох визволить милостиня.

 Золото і срібло закріплять ноги, та рада вважається кращою за обох.

 Маєток і сила піднесуть серце вгору, та кращий за обох Господній страх. У Господньому страху немає втрати, і не потрібно Йому шукати підмоги.

 Господній страх, – як рай благословення, і він покрив його більше за будь‑яку славу.

 Дитино, не живи життям жебрака. Краще померти, ніж жебрати.

 Чоловік, що дивиться на чужий стіл, його життя не є життям, він занечистить свою душу чужими стравами. А розумний і напоумлений чоловік остережеться.

 В устах безстидного прохання буде солодким, і в його животі загориться вогонь.

 

Книга мудрості Ісуса,  сина Сираха, глава 40.

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії