Читання 25 серпня

Читання дня

Євангеліє

Коли вони прийшли до народу, то підійшов до Нього чоловік і, ставши перед Ним на коліна, сказав: Господи! помилуй сина мого; він у час нового місяця біснується і тяжко страждає, бо часто кидається у вогонь і часто у воду;

я приводив його до учнів Твоїх, та вони не змогли зцілити його.

Іісус же, відповідаючи, сказав: о, роде невірний і розбещений! доки буду з вами? доки терпітиму вас? приведіть його до Мене сюди.

І заборонив йому Іісус, і біс вийшов з нього; і отрок видужав у ту ж мить.

Тоді учні, підійшовши до Іісуса на самоті, сказали: чому ми не змогли вигнати його?

Іісус же сказав їм: через невір’я ваше; бо істинно кажу вам: якщо ви матимете віру з гірчичне зерно і скажете горі цій: «перейди звідси туди», і вона перейде; і не буде нічого неможливого для вас;

цей же рід виганяється тільки молитвою і постом.

Під час перебування їх у Галілеї, Іісус сказав їм: Син Людський буде виданий в руки людські,

і вб’ють Його, і на третій день воскресне. І вони дуже засмутилися.

 

Євангеліє від Матфея,

Глава 17, вірші 14-23

Апостол

Бо я думаю, що нам, посланникам останнім, Бог судив бути ніби засудженими на смерть, бо ми стали позорищем світові, Ангелам і людям.

Ми безумні Христа ради, а ви мудрі у Христі; ми немічні, а ви міцні; ви у славі, а ми в безчесті.

Навіть донині терпимо голод і спрагу, і наготу і побої, і поневіряємось,

і трудимось, працюючи своїми руками. Лихословлять нас, ми благословляємо; гонять нас, ми терпимо;

ганьблять нас, ми молимось; ми як сміття для світу, як порох, що усі топчуть донині.

Це пишу не для того, щоб вас посоромити, а наставляю на розум вас, як дітей моїх улюблених,

бо хоч у вас тисячі наставників у Христі, та не багато отців; я родив вас у Христі Іісусі благовістям.

Тому благаю вас: подібні мені будьте, як я Христу.

 

Перше послання до корінфян святого апостола Павла,

Глава 4, вірші 9-16

Старий Заповіт

Хто зберігає закон, множить приноси, хто жертвує за спасіння, той держиться заповідей.

Хто віддає милість, приносить пшеничне борошно, і хто чинить милостиню, приносить жертву хвали.

Миле Господу – відступати від поганого, і надолуження – відступати від неправедності.

Не з’явися порожнім перед Господнім обличчям. Бо це все задля заповіді.

Принос праведного намащує жертовник, і його запашність – перед Всевишнім.

Жертва праведного чоловіка сприймається, і його пам’ять не буде забута.

Добрим оком прослав Господа і не зменшиш перші плоди твоїх рук.

У всякому даруванні радісним роби твоє обличчя, і у веселості освяти десятину.

Дай Всевишньому за Його даром, і з добрим оком – згідно з тим, що знаходиться в руці.

 Бо Господь – Той, Хто віддає, і всемеро тобі віддасть.

 Не давай хабара, бо не сприйметься, і Він не сприймає безбожної жертви.

 Адже Господь є суддя, і в Нього немає слави обличчя.

 Він не зважатиме на обличчя щодо бідного і вислухає благання ображеного.

 Не знехтує молитвою сироти і вдовиці, якщо вимовить скаргу.

 Хіба сльози вдовиці не сходять на щоку і крик проти того, що до них доводить?

 Хто служить, буде прийнятий з приємністю, і його молитва доторкнеться до хмар.

 Молитва впокореного пройшла хмари і аж доки не наблизиться до Бога, він не буде потішений.

 І не відступить, аж доки Всевишній не навідається і не розсудить праведних, і не вчинить суд.

 І Господь не забариться, і не терпітиме довго за них,

 аж доки не розіб’є стегна немилосердних і віддасть помсту народам,

 аж доки не вигубить безліч гордих і знищить скіпетри безбожних,

 аж доки не віддасть людині за її ділами і діла людей за їхніми задумами,

 і доки не звершить суд свого народу та звеселить їх у своєму милосерді.

 Милосердя гарне в час скорботи, як хмари дощу в час посухи.

 

Книга мудрості Ісуса,  сина Сираха, глава 35.

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії