Читання 18 серпня

Читання дня

Євангеліє

І зараз же звелів Іісус учням Своїм сісти в човен і відправитись раніш Нього на той бік, поки Він відпустить народ.

І, відпустивши народ, Він зійшов на гору помолитися на самоті; і ввечері залишався там один.

А човен був уже на середині моря, і било його хвилями, бо вітер був зустрічний.

У четверту ж сторожу ночі пішов Іісус до них, ідучи по морю.

І учні, побачивши, що Він іде по морю, стривожились і говорили: це привид; і зі страху скрикнули.

Але Іісус зараз же заговорив до них і сказав: заспокойтесь! це Я, не бійтеся.

Петро сказав Йому у відповідь: Господи! якщо це Ти, звели мені прийти до Тебе по воді.

Він же сказав: іди. І, вийшовши з човна, Петро пішов по воді, щоб підійти до Іісуса, та, побачивши сильний вітер, злякався, і, коли почав тонути, закричав: Господи, спаси мене!

Іісус зараз же простяг руку, підтримав його і говорить йому: маловірний! чого ти засумнівався?

І, як увійшли вони в човен, вітер стих.

Ті, що були в човні, підійшли, поклонилися Йому й сказали: воістину Ти Син Божий.

Переправившись, вони прибули в землю Геннісаретську.

 

Євангеліє від Матфея,

Глава 14, вірші 22-34

Апостол

Бо ми співробітники у Бога, а ви Божа нива, Божа будова.

Я, за даною мені від Бога благодаттю, як мудрий будівник, поклав основу, а інший будує на ній; але хай кожний пильнує, як він будує.

Бо ніхто не може покласти іншої основи, крім покладеної, яка є Іісус Христос.

Чи будує хто на цій основі із золота, срібла, дорогоцінних каменів, дерева, сіна, соломи,– діло кожного виявиться; бо день покаже, тому що у вогні відкривається, і вогонь випробовує діло кожного, яке воно є.

У кого діло, яке він будував, устоїть, той одержить нагороду.

А в кого діло згорить, той зазнає втрати; а втім сам спасеться, але так, ніби з вогню.

Хіба ж не знаєте, що ви храм Божий, і Дух Божий живе в вас?

Якщо хто зруйнує храм Божий, того покарає Бог: бо храм Божий святий, а цей храм – ви.

 

Перше послання до корінфян святого апостола Павла,

Глава 3, вірші 9-17

Старий Заповіт

Хто чинить милосердя, позичає ближньому, і хто укріпляється своєю рукою, держить заповіді.

Позичай ближньому в час його потреби і знову віддай ближньому на час.

Потверди слово і будь вірний з ним, і в усякий час знайдеш твою потребу.

Численні вважали позичку як знахідку і завдали труд тим, що їм допомогли.

Доки не візьме, цілуватиме його руки і згладить голос про маєток ближнього. А в час віддачі тягнутиме час, промовлятиме сумні слова і звинувачуватиме час.

Якщо буде в силі, ледве принесе половину, і він вважає це за знахідку. Якщо ж ні, він його позбавив його благ, і даром придбав його за ворога. Він йому віддасть клятви і обмови, і замість слави віддасть йому безчестя.

Численні відвернулися від доброчинності не через лукавство, а вони побоялися даром залишитися без маєтку.

Лише довго терплячи над пригніченим і в милостині його не відкинеш.

Задля заповіді заступися за бідного і через його бідноту не відвернеш його порожнім.

 Згуби срібло задля брата і друга, і хай не ржавіє під каменем на згубу.

 Поклади твій скарб за заповідями Всевишнього, і кориснішим тобі буде більше, ніж золото.

 Замкни милостиню у твоїх кімнатах, і нехай вона тебе вибере з усякого озлоблення.

 Більше від сильного щита і більше від тяжкого списа воюватиме за тебе проти ворога.

 Добрий чоловік заручиться за ближнього, і хто втратив сором, його залишить.

 Не забудь милість того, що ручається, бо він дав свою душу за тебе.

 Грішник відкине добродійства поручителя, і невдячний у розумі залишить того, хто визволив.

 Порука знищила багатьох тих, що добре малися, і зрушила їх, як хвилі моря.

 Вона відселила сильних мужів, і вони заблукали в чужих народах.

 Грішник упаде в запоруку, і хто женеться за користю із чужої праці, упаде в суд.

 Заступися за ближнього по твоїй силі та вважай на себе, щоб ти не впав.

 Початок життя – вода і хліб, одяг і дім, що покриває сором.

 Кращим є життя бідного під покриттям з дощок, аніж славна їжа в чужих.

 Тішся малим і великим, і не почуєш погорду переселення.

 Погане життя ходити з хати до хати, і куди переселишся, не відкриєш уст.

 Поставиш гостину і напоїш без подяки, і до цього почуєш гірке:

 Прийди, чужинець, приготуй стіл, і якщо є щось у твоїй руці, нагодуй мене.

 Вийди, приходьку, від обличчя слави, до мене приходить жити брат, потребує хати.

 Це тяжке для людини, що має розум, кара переселення і зневага того, хто позичає.

 

Книга мудрості Ісуса,  сина Сираха, глава 29.

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії