Читання 16 серпня

Читання дня

Євангеліє

Як минула субота, Марія Магдалина і Марія Яковлева і Саломія купили пахощі, щоб піти помазати Його.

І дуже рано, в перший день тижня, як сходило сонце, прийшли до гробу,

і говорять між собою: хто відвалить нам камінь від дверей гробу?

І, глянувши, побачили, що камінь відвалений; а він був дуже великий.

І, увійшовши у гроб, побачили юнака, який сидів праворуч і був одягнений у білу одежу; і вжахнулися.

А він каже їм: не жахайтеся; Іісуса шукаєте Назарянина, розп’ятого; Він воскрес; Його нема тут. Ось місце, де Його положили.

Але йдіть, скажіть учням Його і Петрові, що Він буде раніше за вас у Галілеї; там Його побачите, як Він сказав вам.

І, вийшовши, вони побігли від гробу; їх охопив трепет і жах, і нікому нічого не сказали, бо боялися.

Воскреснувши рано в перший день тижня, Іісус спершу явився Марії Магдалині, з якої вигнав сім бісів.

Вона пішла і сповістила тих, які були з Ним, що плакали і ридали;

але вони, почувши, що Він живий і що вона бачила Його,– не повірили.

Після цього явився в іншому образі двом з них на дорозі, коли вони йшли до села.

І ті, повернувшись, сповістили іншим; але і їм не повірили.

Нарешті, явився самим одинадцятьом, коли вони возлежали на вечері, і дорікав їм за невір’я і жорстокосердість, що не повірили тим, які бачили Його воскреслим.

І сказав їм: ідіть по всьому світі і проповідуйте Євангеліє всьому творінню.

Хто буде вірувати і охреститься, буде спасений; а хто не буде вірувати, буде осуджений.

Віруючих супроводжуватимуть такі знамення: іменем Моїм виганятимуть бісів; говоритимуть новими мовами,

братимуть змій; і якщо отруйне вип’ють, не пошкодить їм; покладуть руки на недужих, і вони будуть здорові.

І так Господь, після розмови з ними, вознісся на небо і сів праворуч Бога.

Вони ж пішли і проповідували всюди, при Господній допомозі і підтвердженні слова супроводжуючими знаменнями. Амінь.

 

 

Євангеліє від Марка, Глава 16

Апостол

О, коли б ви були хоч трохи поблажливі до моєї нерозумності! Але ви і поблажливі до мене.

Бо я турбуюся про вас ревністю Божою; тому що я заручив вас єдиному мужу, щоб представити Христу вас чистою дівою.

Але боюсь, щоб, як змій хитрістю своєю обманув Єву, так і ваші уми щоб не пошкодились, ухилившись від простоти у Христі.

Бо якби хто, прийшовши, почав проповідувати іншого Іісуса, Котрого ми не проповідували, чи коли б ви одержали іншого Духа, Котрого не одержали, чи інше благовістя, якого не приймали,– то ви були б дуже поблажливі до цього.

Але я думаю, що в мене нема ні в чому недостатку супроти вищих Апостолів:

хоч я і неук у слові, але не в пізнанні. Втім ми у всьому цілком відомі вам.

Чи згрішив я тим, що принижував себе, щоб піднести вас; бо безкорисливо проповідував вам Євангеліє Боже?

Від інших церков я одержував плату для служіння вам; і, перебуваючи у вас, хоч і терпів нестаток, нікому не докучав,

бо нестаток мій доповняли браття, що прийшли з Македонії;  і у всьому я старався і постараюсь не бути для вас тягарем.

По істині Христовій, що в мені, скажу, що ця похвала не відбереться від мене в країнах Ахаії.

Чому ж я так роблю? Чи тому, що не люблю вас? Богові відомо! Але як роблю, так і робитиму,

щоб не дати приводу тим, хто шукає приводу, щоб вони, чим хваляться, в тому виявились такими ж, як і ми.

Бо такі лжеапостоли, лукаві робітники, які роблять вигляд Апостолів Христових.

І не дивно: адже сам сатана приймає вигляд Ангела світла,

а тому не велике діло, коли й слуги його приймають вигляд служителів правди; але кінець їх буде по ділах їхніх.

Ще скажу: хай не вважає хто-небудь мене нерозумним, а якщо не так, то прийміть мене, хоч як нерозумного, щоб і мені скільки-небудь похвалитися.

А що скажу, те скажу не в Господі, але ніби в безумстві при такій відвазі на похвалу.

Як багато хто хвалиться за плоттю, то і я буду хвалитися.

Бо ви, люди розумні, охоче терпите нерозумних:

ви терпите, коли хто вас поневолює, коли хто об’їдає, коли хто вас оббирає, коли хто звеличується, коли хто б’є вас в обличчя.

На сором скажу, що на це у нас не вистачало сил. А коли хто сміє хвалитися чим-небудь, то (кажу з нерозумності) смію і я.

Вони євреї? і я. Ізраїльтяни? і я. Сім’я Авраамове? і я.

Христові служителі? (в безумності говорю) – я більше. Я значно більше був у трудах, безмірно в ранах, більше у темницях і багаторазово при смерті.

Від іудеїв п’ять разів дано було мені по сорок ударів без одного;

три рази мене били палицями, один раз побивали камінням; три рази розбивався зі мною корабель, ніч і день пробув я в глибині морській;

багато разів був у подорожах, у небезпеках на річках, у небезпеках від розбійників, у небезпеках від єдиноплемінників, у небезпеках від язичників, у небезпеках у місті, у небезпеках в пустелі, у небезпеках на морі, у небезпеках між лжебратами,

в труді і у виснаженні, часто без сну, в голоді і спразі, часто в постах, на холоді і в наготі.

Крім сторонніх пригод, у мене щодня наплив людей, турбота про всі церкви.

Хто знемагає, з ким би і я не знемагав? Хто спокушається, за кого б я не палав?

Якщо треба мені хвалитися, то буду хвалитися неміччю моєю.

Бог і Отець Господа нашого Іісуса Христа, благословенний вовіки, знає, що я кажу правду.

У Дамаску обласний правитель царя Арети стеріг місто Дамаск, щоб схопити мене, і мене в кошику спустили з вікна по стіні, і я уник його рук.

 

Перше послання до корінфян святого апостола Павла,

Глава 11

Старий Заповіт

Через незгоду численні згрішили, і хто шукає помножитися, відведе око.

 Посеред складеного каміння засаджується кілок, а посеред продажу та закупу пристане гріх.

Якщо хтось дбайливо не триматиметься в Господньому страху, швидко його дім знищиться.

Коли трясеться решето, залишаються відпадки, так людські відпадки – в його думанні.

Піч випробовує глиняний посуд, а випробування чоловіка – в його думанні.

Сад дерев виявляє його плід, так вислови виявляють задуми людського серця.

Перед говорінням не хвали чоловіка, бо це випробовування людей.

Якщо ганяєшся за праведністю, схопиш та одягнешся в неї, як в одяг слави.

Птахи поселяться з подібними до них, і правда повернеться до тих, що її чинять.

 Як лев ловить здобич, так і гріх тих, що чинять неправедне.

 Розповідь побожного – в усьому мудрість, а безумний міняється як місяць.

 Посеред безумних збережи час, а посеред тих, що думають, витримай.

 Розповідь безумних – зневажлива річ, і їхній сміх – у похоті гріха.

 Мова того, хто багато клянеться, випрямляє волосся, а їхня бійка – запечатування вух.

 Пролиття крові – бійка гордих, і їхня обмова – погана чутка.

 Хто відкриває таємниці, знищив віру і не знайде друга для своєї душі.

 Люби друга і май довіру до нього. Якщо ж відкриєш його таємниці, не гнатимешся за ним.

 Бо як людина знищила свого мерця, так ти знищив дружбу ближнього.

 І як ти випустив птаха з твоєї руки, так ти відпустив ближнього і його не зловиш.

 Не женися за ним, бо він далеко відійшов і втік, як сарна з пастки.

 Бо рану можна обв’язати, і від обмови втекти, а хто відкрив таємниці, втратив надію.

 Хто підморгує оком, кує зло, і хто його бачить, відступить від нього.

 Перед твоїми очима солодить свої вуста і дивуватиметься твоїм словам, пізніше ж поверне свої вуста й у твоїх словах знайде спотикання.

 Я багато дечого зненавидів, і ніхто не подібний до нього, і Господь його зненавидить.

 Хто кидає камінь вгору, кидає на свою голову, і обманливий удар завдає рани.

 Хто копає яму, упаде до неї, і хто кладе пастку, упаде до неї.

 Хто чинить зло, воно покотиться до нього і не взнає, звідки до нього прийшло.

 Висміювання і погорда для гордого, і помста, як лев, його вполює.

 У сіть змандрують ті, що веселяться падінням побожних, і біль їх вигубить перед їхньою смертю.

 Злість і гнів – це є гидота, та грішний чоловік їх матиме.

 

Книга мудрості Ісуса,  сина Сираха, глава 27.

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії