Читання 1 серпня

Читання дня

Євангеліє

І знов прийшов до синагоги. Там був чоловік, який мав усохлу руку.

І стежили за Ним, чи не зцілить його в суботу, щоб звинуватити Його.

Він же говорить чоловікові, котрий мав усохлу руку: стань посередині.

А їм говорить: чи годиться в суботу добро робити, чи зло робити? душу спасти, чи погубити? Вони ж мовчали.

І, глянувши на них з гнівом, сумуючи про жорстокість сердець їхніх, говорить тому чоловікові: простягни руку твою. Він простягнув, і стала рука його здорова, як друга.

Фарисеї, вийшовши, зразу ж радилися з іродіанами проти Нього, як би погубити Його.

Але Іісус з учнями Своїми відійшов до моря; і за Ним пішло багато народу з Галілеї, Іудеї,

Ієрусалима, Ідумеї та з-за Іордану. І ті, що живуть в околицях Тиру та Сидону, почувши, що Він робив, йшли до Нього у великій кількості.

І сказав учням Своїм, щоб готовий був для Нього човен, через багатолюдність, аби не тіснилися до Нього.

Бо багатьох Він зцілив, тому ті, які мали рани, кидались до Нього, щоб торкнутись Його.

І духи нечисті, коли бачили Його, падали перед Ним і кричали: Ти Син Божий.

Та Він суворо забороняв їм, щоб не робили Його відомим.

Потім зійшов на гору і покликав до Себе, кого Сам хотів; і прийшли до Нього.

І вибрав з них дванадцять, щоб були з Ним і щоб посилати їх на проповідь,

і щоб вони мали владу зціляти від недугів і виганяти бісів;

і поставив Симона, давши йому ім’я Петро,

Якова Зеведеєвого та Іоанна, брата Якова, давши їм імена Воанергес, тобто «сини громові»,

Андрія, Филипа, Варфоломія, Матфея, Фому, Якова Алфеєвого, Фаддея, Симона Кананіта

та Іуду Іскаріотського, який і зрадив Його.

Приходять у дім; і знову збирається народ, так що їм неможливо було і хліба їсти.

І, почувши, ближні Його пішли взяти Його, бо говорили, що Він не при собі.

А книжники, які прийшли з Ієрусалима, говорили, що Він має в Собі веєльзевула і що виганяє бісів силою бісівського князя.

І, покликавши їх, говорив їм притчами: як може сатана виганяти сатану?

Якщо царство розділиться само в собі, не може встояти царство те;

і якщо дім розділиться сам у собі, не може встояти дім той;

і якщо сатана повстав сам на себе і розділився, не може встояти, але прийшов кінець його.

Ніхто, ввійшовши в дім сильного, не може пограбувати речей його, якщо раніше не зв’яже сильного, і тоді розграбує дім його.

Істинно кажу вам: простяться синам людським всі гріхи та хула, якими б вони не хулили;

але хто буде хулити Духа Святого, тому не буде прощення  довіку, а підлягає він вічному осудженню.

Це сказав Він, тому що говорили: в Ньому нечистий дух.

Прийшли Мати і брати Його і, стоячи надворі, послали до Нього покликати Його.

Навколо Нього сидів народ. І сказали Йому: ось, Мати Твоя і брати Твої і сестри Твої, надворі, питають Тебе.

І відповідав їм: хто мати Моя і брати Мої?

І, оглянувши сидячих навколо Себе, сказав: ось мати Моя і брати Мої;

бо хто творитиме волю Божу, той Мені брат, і сестра, і мати.

 

Євангеліє від Марка,

Глава 3

Апостол

Досягайте любові; дбайте про дари духовні, а особливо про те, щоб пророкувати.

Бо хто говорить незнайомою мовою, той говорить не людям, а Богові; тому що ніхто не розуміє його, він таємне говорить духом;

а хто пророкує, той говорить людям на повчання, умовляння і утіху.

Хто говорить незнайомою мовою, той повчає себе; а хто пророкує, той повчає церкву.

Бажаю, щоб усі ви говорили мовами; та краще, щоб ви пророкували; бо більший той, хто пророкує, ніж той, хто говорить мовами, хіба що він буде і тлумачити, щоб церква повчалася.

Тепер же, браття, якщо я прийду до вас і стану говорити незнайомими мовами, то яку вам принесу користь, якщо не роз’ясню вам чи одкровенням, чи пізнанням, чи пророцтвом, чи повчанням?

І бездушні речі, що дають звук, як сопілка чи гуслі, коли не видають роздільних тонів, то як зрозуміти те, що грають на сопілці чи на гуслях?

І коли труба даватиме невизначений звук, то хто стане готуватися до бою?

Так і ви, якщо промовляєте язиком незрозумілі слова, то як зрозуміють, що ви говорите? Ви будете говорити на вітер.

Скільки, наприклад, різних слів у світі, і ні одного з них нема без значення.

Але якщо я не розумію значення слів, то я для того, хто говорить, буду іноземцем; і той, хто говорить, іноземець для мене.

Так і ви, коли дбаєте про дари духовні, старайтеся збагатитися ними для повчання церкви.

А тому, хто говорить незнайомою мовою, молись про дар тлумачення.

Бо коли я молюся незнайомою мовою, то хоч дух мій і молиться, але розум мій залишається без плоду.

Що ж робити? Буду молитися духом, буду молитися і розумом; буду співати духом, буду співати і розумом.

Бо коли ти благословлятимеш духом, то як проста людина скаже: «амінь» на твою подяку? бо вона не розуміє, що ти говориш.

Ти добре дякуєш, та інший не повчається.

Дякую Богові моєму: я більше за всіх вас говорю мовами;

але в церкві хочу краще п’ять слів сказати розумом моїм, щоб й інших наставити, ніж тисячі слів незнайомою мовою.

Браття! не будьте дітьми розумом: на зле будьте як діти, а розумом будьте повнолітні.

В законі написано: іншими мовами й іншими устами говоритиму народові цьому;  і тоді не послухають Мене, говорить Господь (Іс. 28,11–12).

Отож мови є знамення не для віруючих, а для невіруючих; пророцтво ж не для невіруючих, а для віруючих.

Коли вся церква зійдеться разом і всі почнуть говорити незнайомими мовами, і увійдуть до вас незнаючі або невіруючі, то чи не скажуть, що ви біснуєтесь?

А коли всі пророкують, і увійде хтось невіруючий або незнаючий, то його всі викривають, всі осуджують.

І таким чином таємниці серця його виявляються, і він, упавши ниць, поклониться Богові і скаже: воістину з вами Бог.

Так що ж, браття? Коли ви сходитесь, і у кожного з вас є псалом, є повчання, є мова, є одкровення, є тлумачення,– все це хай буде на повчання.

Якщо хто говорить незнайомою мовою, говоріть по двоє, найбільше по троє, і то по одному, а один хай тлумачить.

Коли ж тлумача не буде, то мовчи в церкві, а говори собі та Богові.

І пророки хай говорять по двоє чи по троє, а інші хай розмірковують.

Коли ж другому, що сидить, буде одкровення, то перший хай мовчить.

Бо всі один по одному можете пророкувати, щоб усі повчалися і всі втішалися.

І духи пророчі покірні пророкам,

тому що Бог не є Бог безладдя, а миру. Так буває по всіх церквах у святих.

Жінки ваші у церквах хай мовчать, бо не дозволено їм говорити, а покорятися, як і закон говорить (Бут. 3,16).

Якщо ж вони хочуть чогось навчитися, хай запитують про те вдома у своїх чоловіків, бо непристойно жінці говорити в церкві.

Хіба від вас слово Боже вийшло? Чи до вас одних досягло?

Якщо хто вважає себе пророком чи духовним, хай той розуміє, що я пишу вам, бо це заповіді Господні.

А хто не розуміє, хай не розуміє.

Отже, браття, дбайте про те, щоб пророкувати, але не забороняйте говорити і мовами; тільки все повинно бути благопристойно і чинно.

 

Перше послання до корінфян святого апостола Павла,

Глава 14

Старий Заповіт

Якщо добро чиниш, знай, кому робиш, і буде подяка для твоєї добродійності.

 Добро вчини побожному, і знайдеш відплату, і якщо не від нього, то від Всевишнього.

 Не буде добра для того, що перебуває в злі та не дає милостині.

 Дай побожному і не заступайся за грішного.

Зроби добро покірному і не дай безбожному. Затримай від нього хліби і не дай йому, щоб ними тебе не здолав. Бо в усіх благах, які йому зробиш, знайдеш подвійне зло.

Бо і Всевишній зненавидів грішних і безбожним віддасть помсту. А Він їх береже на день їхньої помсти.

Дай доброму, і не заступайся за грішного.

Друг не виявиться в добрі, а ворог не сховається в злі.

Як чоловік в добрі, його вороги в смутку, а в його злі й друг відлучиться.

 Не вір твоєму ворогові навіки. Бо як ржавіє мідь, така його злоба.

 І якщо буде впокорений і ходить зігнений, будь упевнений в собі твоєю душею і бережися його, і будеш для нього, як витерте дзеркало, і пізнаєш, що не повністю поржавів.

 Не постав його при собі, щоб не став на твоєму місці, скинувши тебе. Не посади його по твоїй правиці, щоби часом не шукав твого сидіння, і вкінці пізнаєш мої слова та будеш пронизаний моїми словами.

 Хто помилує ворожбита, вкушеного змієм, і всіх, що приводять диких звірів?

 Так хто йде до грішного чоловіка і пристає до його гріхів.

 Годину побуде з тобою, і якщо відхилишся, не стерпить.

 Ворог видає солодкість своїми губами і своїм серцем радиться, щоб кинути тебе в рів. Ворог просльозиться своїми очима, і якщо знайде нагоду, не насититься кров’ю.

 Коли зло тебе зустріне, знайдеш його там раніше за себе, і, як помічник, він затримає твою п’яту.

 Він киватиме своєю головою, заплеще своїми руками, багато шепотітиме і змінить своє обличчя.

 

Книга мудрості Ісуса, сина Сираха, глава 12.

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії