Читання дня
Євангеліє
Через кілька днів знову прийшов Він до Капернаума; і чути було, що Він у домі.
Зразу ж зібралося багато людей, так що вже біля дверей не було місця; і Він говорив їм слово.
І прийшли до Нього з розслабленим, якого несли четверо;
і, не маючи можливості наблизитись до Нього через багатолюдність, розкрили покрівлю дому, де Він був, і, прокопавши її, спустили постіль, на якій лежав розслаблений.
Іісус, побачивши віру їхню, говорить розслабленому: чадо! прощаються тобі гріхи твої.
Тут сиділи деякі з книжників і помишляли в серцях своїх:
що Він так богохульствує? хто може прощати гріхи, крім одного Бога?
Іісус, відразу дізнавшись духом Своїм, що вони так помишляють у собі, сказав їм: навіщо так помишляєте в серцях ваших?
Що легше? чи сказати розслабленому: прощаються тобі гріхи? чи сказати: встань, візьми постіль свою і ходи?
Та щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи,– говорить розслабленому:
тобі кажу: встань, візьми постіль твою і йди до дому твого.
Він зразу ж встав і, взявши постіль, вийшов перед усіма, так що всі дивувались і прославляли Бога, кажучи: ніколи нічого такого ми не бачили.
І вийшов Іісус знову до моря; і весь народ пішов до Нього, і Він учив їх.
Проходячи, побачив Він Левія Алфеєвого, що сидів біля митниці, і сказав йому: йди за Мною. І він, вставши, пішов за Ним.
І коли Іісус возлежав у домі його, возлежали з Ним і учні Його і багато митарів та грішників: бо багато їх було, і вони йшли за Ним.
Книжники й фарисеї, побачивши, що Він їсть з митарями і грішниками, говорили учням Його: як це Він їсть і п’є з митарями і грішниками?
Почувши це, Іісус говорить їм: не здорові потребують лікаря, а хворі; Я прийшов покликати не праведників, а грішників до покаяння.
Учні Іоаннові та фарисейські постили. Приходять до Нього і кажуть: чому учні Іоаннові та фарисейські постять, а Твої учні не постять?
І сказав їм Іісус: чи можуть постити сини чертогу шлюбного, коли з ними наречений? Доки з ними наречений, не можуть постити.
Прийдуть же дні, коли відбереться від них наречений, і тоді поститимуть у ті дні.
Ніхто до старої одежі не пришиває латки з нової тканини: інакше нове пришите віддере від старого, і дірка буде ще гірша.
І ніхто не вливає вина молодого в міхи старі: інакше молоде вино прорве міхи, і вино витече, і міхи пропадуть; але вино молоде треба вливати в міхи нові.
І довелось Йому в суботу проходити засіяними полями; і учні Його дорогою почали рвати колоски.
І фарисеї сказали Йому: дивись, що вони роблять у суботу, чого не слід робити?
Він сказав їм: невже ви ніколи не читали, що зробив Давид, коли мав потребу, зголоднів сам і ті, що були з ним?
Як увійшов він у дім Божий за первосвященника Авіафара і їв хліби предложення, яких не повинен їсти ніхто, крім священників, і дав тим, що були з ним?
І сказав їм: субота для людини, а не людина для суботи; тому Син Людський є господар і суботи.
Євангеліє від Марка,
Глава 2
Апостол
Якщо я говорю мовами людськими й ангельськими, а любові не маю, то я – мідь, що дзвенить, або кімвал, що бринчить.
Якщо маю дар пророцтва, і знаю всі таємниці, і маю всяке пізнання і всю віру, так що й гори можу переставляти, а любові не маю, – то я ніщо.
І якщо роздам усе добро моє і віддам тіло моє на спалення, а любові не маю, то нема мені в тому ніякої користі.
Любов довготерпить, милосердствує, любов не заздрить, любов не вихваляється, не гордиться,
не безчинствує, не шукає свого, не роздратовується, не мислить зла,
не радіє неправді, а радіє істині;
усе покриває, всьому вірить, всього надіється, все переносить.
Любов ніколи не перестає, хоч і пророцтва припиняться, і мови замовкнуть, і знання зникне.
Бо ми частково знаємо і частково пророкуємо;
коли ж настане досконале, тоді часткове припиниться.
Коли я був дитиною, то як дитина говорив, як дитина міркував, як дитина роздумував; а коли став мужем, тоді відкинув дитяче.
Тепер ми бачимо ніби крізь потьмарене скло, здогадно, тоді ж лицем до лиця; тепер я знаю частково, а тоді пізнаю, подібно як і я пізнаний.
А тепер перебувають ці три: віра, надія, любов; але більша з них любов.
Перше послання до корінфян святого апостола Павла,
Глава 13
Старий Заповіт
Мудрість покірного звеличить його голову і посадить його посеред вельмож.
Не хвали чоловіка за його красу і не нехтуй людиною через її вигляд.
Бджола мала між тими, що літають, і її плід – початок солодкості.
Не хвалися одіванням одягу та не підносься в день слави. Бо Господні діла дивовижні, Його діла сховані в людях.
Численні володарі сіли на землю, а вінець носив той, про якого не сподівалися.
Численні сильні були дуже не шановані, і славні були віддані до рук інших.
Не звинувачуй, доки не дослідиш. Перше вивідай, а тоді карай.
Не відповідай раніше, ніж вислухаєш, і не вкладай слів усередину.
Не сварися за діло, до якого в тебе немає відношення, і не сідай на суді грішних.
Дитино, ти не займайся багатьма справами. Якщо намножиш, не будеш без вини. І якщо гнатимешся, не осягнеш. І не втечеш, біжучи.
Є той, що трудиться, клопочеться і поспішає, і настільки більше відходить.
Є повільний і той, що потребує заступництва, якому бракує сили, і його біднота надмірна. І очі Господні поглянули на нього на добро, і Він підвів його з його пониження
та підняв вгору його голову, і численні його подивляли.
Добро і зло, життя і смерть, біднота і багатство є в Господа.
Мудрість, розумність та пізнання закону є в Господа, любов і дороги добрих днів є в Нього.
Блукання і темряву створено для грішних, а для тих, що гордяться злом, погана старість.
Господній дар залишається побожним, і милість Його допоможе в дорозі навіки.
Є, хто багатіє від дбайливості та своєї скупості, і це – частина Його винагороди.
Коли він скаже: Я знайшов спочинок і тепер їстиму з моєї доброти, і він не знає, в який час відійде, залишить їх іншим і помре.
Стій у твоєму завіті, говори про нього і зістарся у твоєму ділі.
Не дивуйся ділами грішного, а вір Господу і залишися в тяжкому труді. Бо легким в Господніх очах раптово швидко збагатити бідного.
Господнє благословення на користь побожним, і раптово процвітає його добра дорога.
Не кажи: Яка мені користь і яке мені добро пізніше буде?
Не кажи: Досить мені є, і від чого пізніше зазнаю зло?
У день добра – забуття про зло, і в дні зла не згадається добро.
Бо легко перед Господом у день смерті віддати людині за його дорогами.
Година зла робить так, що забувається про приємності, і кінець чоловіка є розкриттям його діл.
Перед кінцем не називай нікого блаженним, і чоловік пізнається в його дітях.
Не вводь кожного чоловіка до твого дому, бо багато затій обманливого.
Як перепелиця, зловлена кошиком, так серце гордого, і як підглядач дивиться за падінням.
Бо засідає, обертаючи добро на зло, і у вибраних речах покладе пляму.
Від іскри вогню множиться пожежа, і грішний чоловік робить засідку на кров.
Бережися злочинця, бо зло робить, щоби часом не поклав на тебе пляму навіки.
Посели чужого, і він тебе знищить заколотами та відчужить від тебе твої власні блага.
Книга мудрості Ісуса, сина Сираха, глава 11.
© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії