Читання 31 липня

Читання дня

Євангеліє

Через кілька днів знову прийшов Він до Капернаума; і чути було, що Він у домі.

Зразу ж зібралося багато людей, так що вже біля дверей не було місця; і Він говорив їм слово.

І прийшли до Нього з розслабленим, якого несли четверо;

і, не маючи можливості наблизитись до Нього через багатолюдність, розкрили покрівлю дому, де Він був, і, прокопавши її, спустили постіль, на якій лежав розслаблений.

Іісус, побачивши віру їхню, говорить розслабленому: чадо! прощаються тобі гріхи твої.

Тут сиділи деякі з книжників і помишляли в серцях своїх:

що Він так богохульствує? хто може прощати гріхи, крім одного Бога?

Іісус, відразу дізнавшись духом Своїм, що вони так помишляють у собі, сказав їм: навіщо так помишляєте в серцях ваших?

Що легше? чи сказати розслабленому: прощаються тобі гріхи? чи сказати: встань, візьми постіль свою і ходи?

Та щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи,– говорить розслабленому:

тобі кажу: встань, візьми постіль твою і йди до дому твого.

Він зразу ж встав і, взявши постіль, вийшов перед усіма, так що всі дивувались і прославляли Бога, кажучи: ніколи нічого такого ми не бачили.

І вийшов Іісус знову до моря; і весь народ пішов до Нього, і Він учив їх.

Проходячи, побачив Він Левія Алфеєвого, що сидів біля митниці, і сказав йому: йди за Мною. І він, вставши, пішов за Ним.

І коли Іісус возлежав у домі його, возлежали з Ним і учні Його і багато митарів та грішників: бо багато їх було, і вони йшли за Ним.

Книжники й фарисеї, побачивши, що Він їсть з митарями і грішниками, говорили учням Його: як це Він їсть і п’є з митарями і грішниками?

Почувши це, Іісус говорить їм: не здорові потребують лікаря, а хворі; Я прийшов покликати не праведників, а грішників до покаяння.

Учні Іоаннові та фарисейські постили. Приходять до Нього і кажуть: чому учні Іоаннові та фарисейські постять, а Твої учні не постять?

І сказав їм Іісус: чи можуть постити сини чертогу шлюбного, коли з ними наречений? Доки з ними наречений, не можуть постити.

Прийдуть же дні, коли відбереться від них наречений, і тоді поститимуть у ті дні.

Ніхто до старої одежі не пришиває латки з нової тканини: інакше нове пришите віддере від старого, і дірка буде ще гірша.

І ніхто не вливає вина молодого в міхи старі: інакше молоде вино прорве міхи, і вино витече, і міхи пропадуть; але вино молоде треба вливати в міхи нові.

І довелось Йому в суботу проходити засіяними полями; і учні Його дорогою почали рвати колоски.

І фарисеї сказали Йому: дивись, що вони роблять у суботу, чого не слід робити?

Він сказав їм: невже ви ніколи не читали, що зробив Давид, коли мав потребу, зголоднів сам і ті, що були з ним?

Як увійшов він у дім Божий за первосвященника Авіафара і їв хліби предложення, яких не повинен їсти ніхто, крім священників, і дав тим, що були з ним?

І сказав їм: субота для людини, а не людина для суботи; тому Син Людський є господар і суботи.

 

Євангеліє від Марка,

Глава 2

Апостол

Якщо я говорю мовами людськими й ангельськими, а любові не маю, то я – мідь, що дзвенить, або кімвал, що бринчить.

Якщо маю дар пророцтва, і знаю всі таємниці, і маю всяке пізнання і всю віру, так що й гори можу переставляти, а любові не маю, – то я ніщо.

І якщо роздам усе добро моє і віддам тіло моє на спалення, а любові не маю, то нема мені в тому ніякої користі.

Любов довготерпить, милосердствує, любов не заздрить, любов не вихваляється, не гордиться,

не безчинствує, не шукає свого, не роздратовується, не мислить зла,

не радіє неправді, а радіє істині;

усе покриває, всьому вірить, всього надіється, все переносить.

Любов ніколи не перестає, хоч і пророцтва припиняться, і мови замовкнуть, і знання зникне.

Бо ми частково знаємо і частково пророкуємо;

коли ж настане досконале, тоді часткове припиниться.

Коли я був дитиною, то як дитина говорив, як дитина міркував, як дитина роздумував; а коли став мужем, тоді відкинув дитяче.

Тепер ми бачимо ніби крізь потьмарене скло, здогадно, тоді ж лицем до лиця; тепер я знаю частково, а тоді пізнаю, подібно як і я пізнаний.

А тепер перебувають ці три: віра, надія, любов; але більша з них любов.

 

Перше послання до корінфян святого апостола Павла,

Глава 13

Старий Заповіт

Мудрість покірного звеличить його голову і посадить його посеред вельмож.

 Не хвали чоловіка за його красу і не нехтуй людиною через її вигляд.

Бджола мала між тими, що літають, і її плід – початок солодкості.

Не хвалися одіванням одягу та не підносься в день слави. Бо Господні діла дивовижні, Його діла сховані в людях.

Численні володарі сіли на землю, а вінець носив той, про якого не сподівалися.

Численні сильні були дуже не шановані, і славні були віддані до рук інших.

Не звинувачуй, доки не дослідиш. Перше вивідай, а тоді карай.

Не відповідай раніше, ніж вислухаєш, і не вкладай слів усередину.

Не сварися за діло, до якого в тебе немає відношення, і не сідай на суді грішних.

 Дитино, ти не займайся багатьма справами. Якщо намножиш, не будеш без вини. І якщо гнатимешся, не осягнеш. І не втечеш, біжучи.

 Є той, що трудиться, клопочеться і поспішає, і настільки більше відходить.

 Є повільний і той, що потребує заступництва, якому бракує сили, і його біднота надмірна. І очі Господні поглянули на нього на добро, і Він підвів його з його пониження

 та підняв вгору його голову, і численні його подивляли.

 Добро і зло, життя і смерть, біднота і багатство є в Господа.

 Мудрість, розумність та пізнання закону є в Господа, любов і дороги добрих днів є в Нього.

 Блукання і темряву створено для грішних, а для тих, що гордяться злом, погана старість.

 Господній дар залишається побожним, і милість Його допоможе в дорозі навіки.

 Є, хто багатіє від дбайливості та своєї скупості, і це – частина Його винагороди.

 Коли він скаже: Я знайшов спочинок і тепер їстиму з моєї доброти, і він не знає, в який час відійде, залишить їх іншим і помре.

 Стій у твоєму завіті, говори про нього і зістарся у твоєму ділі.

 Не дивуйся ділами грішного, а вір Господу і залишися в тяжкому труді. Бо легким в Господніх очах раптово швидко збагатити бідного.

 Господнє благословення на користь побожним, і раптово процвітає його добра дорога.

 Не кажи: Яка мені користь і яке мені добро пізніше буде?

 Не кажи: Досить мені є, і від чого пізніше зазнаю зло?

 У день добра – забуття про зло, і в дні зла не згадається добро.

 Бо легко перед Господом у день смерті віддати людині за його дорогами.

 Година зла робить так, що забувається про приємності, і кінець чоловіка є розкриттям його діл.

 Перед кінцем не називай нікого блаженним, і чоловік пізнається в його дітях.

 Не вводь кожного чоловіка до твого дому, бо багато затій обманливого.

 Як перепелиця, зловлена кошиком, так серце гордого, і як підглядач дивиться за падінням.

 Бо засідає, обертаючи добро на зло, і у вибраних речах покладе пляму.

 Від іскри вогню множиться пожежа, і грішний чоловік робить засідку на кров.

 Бережися злочинця, бо зло робить, щоби часом не поклав на тебе пляму навіки.

 Посели чужого, і він тебе знищить заколотами та відчужить від тебе твої власні блага.

 

Книга мудрості Ісуса, сина Сираха, глава 11.

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії