Читання 30 липня

Читання дня

Євангеліє

Початок Євангелія Іісуса Христа, Сина Божого, як написано у пророків: ось, Я посилаю Ангела Мого перед лицем Твоїм, який приготує путь Твій перед Тобою (Мал. 3,1).

Глас вопіющого в пустині: приготуйте путь Господу, прямими зробіть стезі Йому (Іс. 40,3).

Явився Іоанн, який хрестив у пустині і проповідував хрещення покаяння для прощення гріхів.

І виходили до нього вся країна Іудейська і ієрусалимляни; і всі хрестились від нього в річці Іордані, сповідаючи гріхи свої.

Іоанн же носив одежу з верблюжого волосу і пояс шкіряний на чреслах своїх, і їв акриди* та дикий мед.

І проповідував, кажучи: за мною йде Сильніший мене, в Якого я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінь взуття Його;

я хрестив вас водою, а Він хреститиме вас Духом Святим.

І сталось у ті дні, прийшов Іісус із Назарета Галілейського і хрестився від Іоанна в Іордані.

І коли виходив з води, зараз же побачив Іоанн небеса, що розкривалися, і Духа, Котрий сходив на Нього, як голуб.

І голос був з небес: Ти Син Мій Улюблений, в Котрому Моє благовоління.

Негайно після того Дух веде Його в пустиню.

І пробув Він там у пустині сорок днів, спокушуваний сатаною, і бувіз звірами; і Ангели служили Йому.

Після того ж, як виданий був Іоанн, прийшов Іісус до Галілеї, проповідуючи Євангеліє Царства Божого і кажучи, що настав час і наблизилось Царство Боже: покайтеся і віруйте в Євангеліє.

Проходячи ж біля моря Галілейського, побачив Симона і Андрія, брата його, які закидали сіті в море, бо вони були рибалки.

І сказав їм Іісус: ідіть за Мною, і Я зроблю, що ви будете ловцями людей.

І вони відразу ж, покинувши свої сіті, пішли за Ним.

І, пройшовши звідти трохи, Він побачив Якова Зеведеєвого і Іоанна, брата його, які також у човні лагодили сіті; і зараз же покликав їх. І вони, залишивши батька свого Зеведея в човні з робітниками, пішли за Ним.

І приходять до Капернаума; і незабаром у суботу увійшов Він у синагогу і навчав.

І дивувалися вченню Його, бо Він учив їх, як Такий, що має владу, а не як книжники.

У їхній синагозі був чоловік, одержимий духом нечистим, і закричав:

облиш, що Тобі до нас, Іісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас! знаю Тебе, хто Ти, Святий Божий.

Але Іісус заборонив йому, кажучи: замовкни і вийди з нього.

Тоді дух нечистий, стряснувши його і скрикнувши гучним голосом, вийшов з нього.

І вжахнулися всі, так що один одного питали: що це? що це за нове вчення, що Він і духам нечистим наказує владно і вони слухають Його?

І швидко розійшлися про Нього чутки по всій окрузі Галілейській.

Вийшовши невдовзі з синагоги, прийшли до дому Симона і Андрія, з Яковом та Іоанном.

Теща ж Симонова лежала в гарячці; і зразу сказали Йому про неї.

І, підійшовши, Він підняв її, взявши її за руку; і гарячка зразу ж залишила її, і вона стала служити їм.

Надвечір, коли заходило сонце, приносили до Нього всіх недужих і біснуватих.

І все місто зібралось біля дверей.

І Він зцілив багатьох, що страждали всякими недугами; вигнав багатьох бісів, і не дозволяв бісам говорити, що вони знають, що Він Христос.

А вранці, вставши вдосвіта, вийшов і пішов у безлюдне місце, і там молився.

Симон і ті, що були з ним, пішли за Ним, і, знайшовши Його, кажуть Йому: всі Тебе шукають.

Він говорить їм: ходімо в найближчі села та міста, щоб Мені і там проповідувати; бо Я для того прийшов.

І Він проповідував у синагогах їхніх по всій Галілеї і виганяв бісів.

Приходить до Нього прокажений і, благаючи Його та падаючи перед Ним на коліна, говорить Йому: якщо хочеш, можеш мене очистити.

Іісус, змилосердившись над ним, простягнув руку, доторкнувся до нього і сказав йому: хочу, очисться.

Після цього слова проказа зразу ж зійшла з нього, і він став чистим.

І, глянувши на нього суворо, негайно відіслав його і сказав йому: гляди ж, нікому нічого не кажи, але піди покажись священникові і принеси за очищення твоє, що повелів Мойсей, на свідчення їм.

А він, вийшовши, почав розголошувати і розказувати про подію, яка сталася, так що Іісус не міг уже явно ввійти до міста, але перебував зовні, в безлюдних місцях. І приходили до Нього звідусіль.

Євангеліє від Марка,

Глава 1

Апостол

Не хочу, браття, щоб ви не знали і про дари духовні.

Знаєте, що коли ви були язичниками, то ходили до ідолів безмовних, ніби вас вели.

Тому кажу вам, що ніхто з тих, хто говорить Духом Божим, не скаже анафеми на Іісуса, і ніхто не може назвати Іісуса Господом, як тільки через Духа Святого.

Дари різні, а Дух один і той же;

і служіння різні, а Господь один і той же;

і діяння різні, а Бог один і той же, Котрий творить все у всіх.

Але кожному дається виявлення Духа на користь.

Одному дається Духом слово мудрості, іншому – слово знання, тим же Духом;

іншому – віра, тим же Духом; іншому – дари зцілення, тим же Духом;

іншому – творення чудес, іншому – пророцтво, іншому – розпізнавання духів, іншому – різні мови, іншому – тлумачення мов.

Усе це творить один і той же Дух, наділяючи кожному окремо, як Йому угодно.

Бо, як тіло одне, але має багато членів, і всі члени одного тіла, хоч їх і багато, утворюють одне тіло,– так і Христос.

Бо всі ми одним Духом хрестилися в одне тіло, іудеї чи елліни, раби чи вільні, і всі одним Духом напоєні.

Тіло ж не з одного члена, а з багатьох.

Якщо нога скаже: я не належу до тіла, бо я не рука, то невже через це вона не належить до тіла?

І якщо вухо скаже: я не належу до тіла, бо я не око, то невже через це воно не належить до тіла?

Якщо все тіло око, то де слух? Якщо все слух, то де нюх?

Але Бог розмістив члени, кожний з них у тілі, як було Йому угодно.

А коли б усі були один член, то де було б тіло?

Тепер же членів багато, а тіло одне.

Не може око сказати руці: ти мені непотрібна; або так само голова ногам: ви мені непотрібні.

Навпаки, члени тіла, що здаються слабшими, значно потрібніші,

і які нам здаються в тілі неблаговидними, про тих більше піклуємось;

і неблаговидні наші (члени) благовидніше покриваються, а благовидні наші не мають в тому потреби. Але Бог так створив тіло, щоб ми про неблаговидне більше піклувалися,

щоб не було розділення в тілі, а усі члени однаково дбали один про одного.

Тому, чи страждає один член, з ним страждають усі члени; чи славиться один член, з ним радіють усі члени.

І ви – тіло Христове, а окремо – члени.

І одних Бог поставив у Церкві, по-перше, Апостолами, по-друге, пророками, по-третє, вчителями; далі, іншим дав сили чудотворення, також дари зцілення, заступництва, управління, різні мови.

Чи всі Апостоли? Чи всі пророки? Чи всі вчителі? Чи всі чудотворці?

Чи всі мають дари зцілення? Чи всі говорять різними мовами? Чи всі тлумачі?

Дбайте про дари більші, і я покажу вам шлях ще кращий.

 

Перше послання до корінфян святого апостола Павла,

Глава 12

Старий Заповіт

Мудрий суддя напоумить свій народ, і володіння розумного буде справним.

 Як суддя народу, так і його слуги, і як володар міста, так усі його мешканці.

 Не напоумлений цар нищить свій народ, і місто замешкується через розум сильних.

У Господній руці влада землі, і підносить у часі над нею потрібного.

У Господній руці – добра дорога чоловіка, і на обличчя книжника Він покладе Свою славу.

Не злися на ближнього всілякою неправедністю і не чини нічого досадливими ділами.

Гордість зненавиджена перед Господом і людьми, і в обох погана неправедність.

Царство переводиться від народу до народу через неправедність, досади і маєток. Бо ж немає нічого більш беззаконного, ніж любитель грошей. Бо цей і на свою душу згубне чинить.

Чому виноситься земля і попіл? Бо поки живе, він викинув свої нутрощі.

 Як довга хвороба, лікар вирізує. І цар є сьогодні, і завтра помре.

 Бо коли помре чоловік, успадкують гади, звірі та черв’яки.

 Початок гордості чоловіка – відступити від Господа, і від Того, що його створив, відступило його серце.

 Бо початок гордості – гріх, і хто його тримає, проллє гидоту. Через це Господь прославився карами і знищив їх до кінця.

 Господь знищив престоли володарів, і замість них посадив лагідних.

 Господь виполов коріння народів і замість них посадив смиренних.

 Господь знищив країни народів і вигубив їх аж до основ землі.

 Він забрав з них людей, знищив їх і усунув їхню пам’ять із землі.

 Гордість не створено для людей, і гнів люті для народжених від жінок.

 Яке чесне насіння? Насіння людини. Яке чесне насіння? Ті, що бояться Господа. Яке нечесне насіння? Насіння людини. Яке нечесне насіння? Ті, що порушують заповіді.

 Їхній володар – в честі серед братів, і ті, що бояться Господа, у Його очах.

 Господній страх — початок сприймання, а ствердіння і гордість — початок відкидання.

 Приходько, чужинець і бідний, їхня похвала – страх Господній.

 Неправедно не шанувати розумного бідного, і не годиться прославляти грішного чоловіка.

 Володар, суддя і сильний прославляться, і немає в них когось більшого від того, що боїться Господа.

 Мудрому рабові служитимуть вільні, і розумний чоловік не нарікатиме.

 Не мудруй, щоби чинити твоє діло, і не прославляйся в час твоєї біди.

 Кращий, хто працює і повністю все виконує, ніж хто ходить, прославляючись, і лишається без хлібів.

 Дитино, прославляй твою душу в лагідності й дай їй честь за її гідністю.

 Хто виправдає того, хто грішить проти його душі? І хто прославить того, що зневажає своє життя?

 Бідний прославляється через свою розумність, і багатий прославляється через своє багатство.

 Хто прославляється в бідноті, і скільки більше в багатстві? І хто не славний в багатстві, наскільки більше в бідноті?

 

Книга мудрості Ісуса, сина Сираха, глава 10.

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії