Читання 20 липня

Читання дня

Євангеліє

Бо Царство Небесне подібне до господаря дому, який вийшов рановранці найняти робітників у свій виноградник.

І, домовившись з робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника; а коли вийшов він коло третьої години, то побачив інших, що стояли на торгу без діла, і сказав їм: ідіть і ви до мого виноградника, і що належатиме, дам вам. Вони пішли.

А як вийшов він знову коло шостої і дев’ятої години, зробив те саме.

Нарешті, вийшовши об одинадцятій годині, він знайшов інших, що стояли без діла, і говорить їм: чого тут стоїте цілий день без діла?

Вони кажуть йому: ніхто нас не найняв. Він говорить їм: ідіть і ви до виноградника мого, і що належатиме, отримаєте.

Коли ж настав вечір, господар виноградника говорить управителеві своєму: поклич робітників і віддай їм плату, почавши з останніх до перших.

І ті, що прийшли об одинадцятій годині, одержали по динарію.

Ті ж, які прийшли першими, думали, що вони отримають більше, але й вони одержали по динарію; і, отримавши, стали дорікати господареві дому і говорили: ці останні робили одну годину, і ти зрівняв їх з нами, що перетерпіли денний тягар і спеку.

Він же сказав у відповідь одному з них: друже, я не скривдив тебе; чи не за динарій ти домовився зі мною?

Візьми своє і йди; я ж хочу і цьому останньому дати те ж, що і тобі; хіба я не вільний у своєму робити те, що хочу? Чи око твоє заздрісне від того, що я добрий?

Так будуть останні першими, і перші останніми; бо багато покликаних, та мало вибраних.

Йдучи до Ієрусалима, Іісус відкликав по дорозі дванадцять учнів одних і сказав їм: ось, ми йдемо до Ієрусалима, і Син Людський буде виданий первосвященникам і книжникам, і вони засудять Його на смерть; і віддадуть Його язичникам на ганьбу і побиття і розп’яття; і на третій день воскресне.

Тоді підійшла до Нього мати синів Зеведеєвих з синами своїми, і, вклоняючись, просила чогось у Нього.

Він сказав їй: чого ти хочеш? Вона говорить Йому: скажи, щоб ці два сини мої сіли в Тебе один по праву сторону, а другий по ліву в Царстві Твоїм.

Іісус сказав у відповідь: не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я питиму, чи хреститись хрещенням, яким Я хрещуся? Вони кажуть Йому: можемо.

І говорить їм: чашу Мою будете пити, і хрещенням, яким Я хрещусь, будете хреститися; а дати сісти у Мене праворуч і ліворуч – не від Мене залежить, а кому уготовано Отцем Моїм.

Почувши це, інші десять учнів обурились на двох братів.

Іісус же, покликавши їх, сказав: ви знаєте, що князі народів панують над ними, і вельможі володіють ними; але між вами хай не буде так; а хто хоче між вами бути більшим, хай буде вам слугою; і хто хоче між вами бути першим, хай буде вам рабом; бо Син Людський не для того прийшов, щоб Йому служили, а щоб послужити і віддати душу Свою для викуплення багатьох.

І коли виходили вони з Ієрихона, за Ним ішло багато народу.

І ось, двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що Іісус йде мимо, почали кричати: помилуй нас, Господи, Сину Давидів!

Народ же примушував їх мовчати; але вони ще голосніше почали кричати: помилуй нас, Господи, Сину Давидів!

Іісус, зупинившись, підкликав їх і сказав: чого ви хочете від Мене?

Вони говорять Йому: Господи! щоб відкрились очі наші.

Іісус же, змилосердившись, доторкнувся до їхніх очей; і в ту ж мить прозріли очі їхні, і вони пішли за Ним.

Євангеліє від Матфея

Глава 20

Апостол

Отож кожен повинен розуміти нас як служителів Христових і домобудівничих таїн Божих.

Від будівничих же вимагається, щоб кожний був вірним.

Для мене не важливо, як судите про мене ви або як судять інші люди; я і сам не суджу про себе.

Бо хоч я і нічого не знаю за собою, але тим не виправдовуюсь; суддя ж мені Господь.

Тому не судіть ніяк передчасно, аж доки не прийде Господь, Котрий освітить таємне у темряві і виявить сердечні наміри; і тоді кожному буде похвала від Бога.

Це, браття, я приклав до себе і Аполлоса заради вас, щоб ви навчились від нас не мудрувати зверх того, що написано, та не величалися один перед одним.

Бо хто тебе відрізняє? Що ти маєш, чого б не одержав? А якщо одержав, чого хвалишся, ніби не одержав?

Ви вже переситились, ви вже збагатились, ви почали царювати без нас; о, якби ви справді царювали, щоб і нам з вами царювати!

Бо я думаю, що нам, посланникам останнім, Бог судив бути ніби засудженими на смерть, бо ми стали позорищем світові, Ангелам і людям.

Ми безумні Христа ради, а ви мудрі у Христі; ми немічні, а ви міцні; ви у славі, а ми в безчесті.

Навіть донині терпимо голод і спрагу, і наготу і побої, і поневіряємось, і трудимось, працюючи своїми руками. Лихословлять нас, ми благословляємо; гонять нас, ми терпимо; ганьблять нас, ми молимось; ми як сміття для світу, як порох, що усі топчуть донині.

Це пишу не для того, щоб вас посоромити, а наставляю на розум вас, як дітей моїх улюблених, бо хоч у вас тисячі наставників у Христі, та не багато отців; я родив вас у Христі Іісусі благовістям.

Тому благаю вас: подібні мені будьте, як я Христу.

Для цього я послав до вас Тимофія, мого улюбленого і вірного в Господі сина, який нагадає вам про шляхи мої у Христі, як я навчаю скрізь, у всякій церкві.

Бо через те, що я не йду до вас, деякі у вас загордилися; але я скоро до вас прийду, якщо угодно буде Господу, і перевірю не слова тих, що загордилися, а силу, бо царство Боже не в слові, а в силі.

Чого ви хочете? з жезлом прийти до вас, чи з любов’ю і духом лагідності?

Перше послання до корінфян святого апостола Павла

Глава 4

Старий Заповіт

Уся мудрість – від Господа, і вона з Ним навіки.

 Хто почислить пісок морів, краплі дощу і дні віку?

Хто дослідить висоту неба, широту землі, безодні та мудрість?

Першою з усіх створена мудрість, і сприймання розумності – від віку.

Джерело мудрості — слово Бога на висотах, і Його хід — вічні закони.

Кому відкрито корінь мудрості? І хто пізнав її подвиги?

Кому об’явлено вміння мудрості? І хто збагнув її досвідченість?

Один є мудрий, дуже страшний, що сидить на Своєму престолі.

Господь Сам її створив, побачив, почислив її і вилив її на всі Свої діла.

Вона з кожним тілом за Його даром, і Він обдарував нею тих, що Його люблять. Любов Господа — преславна мудрість, яким лиш показується, ділить її йому для вигляду.

Господній страх – слава, похвала, веселість і вінець радості.

Господній страх розвеселить серце, дасть веселість, радість і довголіття. Господній страх — дар від Господа, бо на стежках любові посаджені будуть.

Тому, хто боїться Господа, добре буде в кінці, і в день його смерті він буде благословенний.

Початок мудрості – боятися Господа, і з вірними в лоні створена була з ними.

З людьми вона збудувала вічну основу, і їхньому насінню буде довірена.

Повнота мудрості – боятися Господа, і вона п’яними зробить їх від своїх плодів.

Весь їхній дім наповнить бажаними і комори – своїми плодами.

Вінець мудрості – страх Господній, що квітне миром і здоров’ям вилікування. Обидва ж є дарами Бога на мир, а Він поширює похвалу на тих, що Його люблять.

І Він побачив, і почислив її, уміння і пізнання розуму вилив і підняв вгору славу тих, що її тримали.

Корінь мудрості – боятися Господа, і її галузки – довголіття.

Господній страх відкидає гріхи, а хто залишається, відверне всякий гнів.

Не зможе виправдатися неправедний гнівливий. Бо порух його гніву – це його падіння.

До часу потерпить довготерпеливий, і пізніше віддасть йому радість.

До часу він сховає його слова, і губи численних викажуть його розум.

У скарбах мудрості – притча вміння, а побожність – гидота для грішних.

Якщо забажаєш мудрість, бережи заповіді, і Господь тобі її подасть.

Бо Господній страх – мудрість і напоумлення, і Йому милі віра та лагідність.

Не будь неслухняним до Господнього страху і не наближайся до Нього з подвійним серцем.

Не будь дволичним в устах людей і вважай на свої губи.

Не піднось себе, щоб ти не впав, і не навів ти безчестя на твою душу, і Господь відкриє твоє приховане, і посеред збору тебе кине, бо ти не наблизився до Господнього страху, і твоє серце сповнене омани.

 

Книга мудрості Ісуса,  сина Сираха, глава 1.

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії