Читання 16 липня

Читання дня

Євангеліє

І приступили до Нього фарисеї і саддукеї і, спокушаючи Його, просили показати їм знамення з неба.

Він же сказав їм у відповідь: увечері ви говорите: буде погода, бо небо червоне; і вранці: сьогодні непогода, бо небо багряне. Лицеміри! розпізнавати лице неба ви вмієте, а знамень часу не можете.

Рід лукавий і перелюбний знамення шукає, і знамення не дасться йому, крім знамення Іони пророка. І, залишивши їх, відійшов.

Переправившись на іншу сторону, учні Його забули взяти хлібів.

Іісус сказав їм: пильнуйте, бережіться закваски фарисейської та саддукейської.

Вони ж міркували в собі і говорили: це значить, що хлібів ми не взяли.

Зрозумівши те, Іісус сказав їм: що помишляєте в собі, маловірні, що хлібів не взяли?

Хіба ще не розумієте і не пам’ятаєте про п’ять хлібів на п’ять тисяч чоловік, і скільки кошиків ви набрали? ні про сім хлібів на чотири тисячі, і скільки кошиків ви набрали? як не розумієте, що не про хліб сказав Я вам: бережіться закваски фарисейської та саддукейської?

Тоді вони зрозуміли, що Він говорив їм берегтися не хлібної закваски, а вчення фарисейського та саддукейського.

Коли Іісус прийшов в країни Кесарії Филипової, то запитував учнів Своїх: за кого люди вважають Мене, Сина Людського?

Вони сказали: одні за Іоанна Хрестителя, другі за Іллю, інші ж за Ієремію, або за одного з пророків.

Він говорить їм: а ви за кого Мене вважаєте?

Симон же Петро, відповідаючи, сказав: Ти – Христос, Син Бога Живого.

Тоді Іісус сказав йому у відповідь: блаженний ти, Симоне, сину Іонин, бо не плоть і кров* відкрили тобі це, а Отець Мій, Котрий є на небесах; і Я кажу тобі: ти Петро**, і на цьому камені Я збудую Церкву Мою, і ворота пекла не здолають її; і дам тобі ключі Царства Небесного: і що зв’яжеш на землі, те буде зв’язане на небесах, і що розв’яжеш на землі, те буде розв’язане на небесах.

Тоді Іісус наказав учням Своїм, щоб нікому не говорили, що Він є Христос.

З того часу Іісус почав відкривати Своїм учням, що Йому належить іти до Ієрусалима і багато постраждати від старійшин і первосвященників і книжників, і бути вбитим, і на третій день воскреснути.

І, відкликавши Його, Петро почав перечити Йому: будь милостивий до Себе, Господи! хай, не буде цього з Тобою!

Він же, обернувшись, сказав Петрові: відійди від Мене, сатана! ти спокуса Мені, бо думаєш не про Боже, а про людське.

Тоді Іісус сказав учням Своїм: якщо хто хоче йти за Мною, зречись себе, і візьми хрест свій, і йди за Мною, бо хто хоче душу* свою зберегти, той загубить її, а хто загубить душу свою заради Мене, той знайде її; яка користь людині, якщо вона здобуде весь світ, а душу свою занапастить? або який дасть викуп людина за душу свою? бо прийде Син Людський у славі Отця Свого з Ангелами Своїми і тоді воздасть кожному по ділах його.

Істинно кажу вам: є деякі з тих, що стоять тут, які не вкусять смерті, як уже побачать Сина Людського, грядущого в Царстві Своїм.

Євангеліє від Матфея

Глава 16

Апостол

Поручаю вам Фиву, сестру нашу, дияконису церкви Кенхрейської.

Прийміть її для Господа, як личить святим, і допоможіть їй, в чому вона матиме потребу у вас, бо і вона була помічницею багатьом і мені самому.

Вітайте Прискіллу та Акілу, співробітників моїх у Христі Іісусі, (котрі голову свою покладали за мою душу, яким не я один дякую, але й усі церкви з язичників) і домашню їхню церкву.

Вітайте улюбленого мого Епенета, який є начаток Ахаії для Христа.

Вітайте Маріам, яка багато трудилася для нас.

Вітайте Андроніка і Юнію, родичів моїх і в’язнів зі мною, які прославилися між Апостолами і ще раніше мене увірували в Христа.

Вітайте Амплія, улюбленого мені в Господі.

Вітайте Урбана, співробітника нашого у Христі, і Стахія, улюбленого мені.

Вітайте Апеллеса, випробуваного у Христі. Вітайте вірних з дому Аристовула.

Вітайте Іродіона, родича мого. Вітайте з домашніх Наркисса тих, які в Господі.

Вітайте Трифену і Трифосу, які трудяться в Господі. Вітайте улюблену Персиду, яка багато потрудилася у Господі.

Вітайте Руфа, вибраного в Господі, і матір його і мою.

Вітайте Асинкрита, Флегонта, Єрма, Патрова, Єрмія та інших з ними братів.

Вітайте Філолога та Юлію, Нирея і сестру його, і Олімпана, і всіх з ними святих.

Вітайте один одного з цілуванням святим. Вітають вас усі церкви Христові.

Благаю вас, браття, остерігайтесь тих, що чинять розділення та спокуси всупереч вченню, якому ви навчилися, і ухиляйтесь від них; бо такі люди служать не Господу нашому Іісусу Христу, а своєму череву, і ласкавими словами та красномовством зваблюють серця простодушних.

Ваша покірність вірі усім відома; тому я радуюсь за вас,  але  бажаю, щоб ви були мудрі на добро і прості на зло.

Бог же миру знищить незабаром сатану під ногами вашими. Благодать Господа нашого Іісуса Христа з вами! Амінь.

Вітають вас Тимофій, співробітник мій, і Луцій, Іасон і Сосипатр, родичі мої.

Вітаю вас у Господі і я, Тертій, який писав це послання.

Вітає вас Гаій, гостинний для мене і всієї церкви. Вітає вас Єраст, міський скарбник, і брат Кварт.

Благодать Господа нашого Іісуса Христа з усіма вами. Амінь.

Послання до римлян святого апостола Павла

Глава 16

Старий Заповіт

Через це відповідно були однаково мучені, і мучені були безліччю диких звірів.

 Замість цієї муки, зробивши добро Твоєму народові, у бажанні пожадання Ти приготував чужу для смаку їжу – перепелицю, щоб вони, маючи пожадання до їжі, через поганий вигляд посланого, відвернулися від кінцевого бажання, а вони, недовго перебуваючи в потребі, стали учасниками незвичного смаку.

Бо потрібно, аби на тих, що панують, прийшла немилосердна потреба, а цим тільки показати, як їхні вороги мучені були.

Бо й коли на них найшла страшна лють звірів, і вони вигублювалися укусами звивистих гадюк, Твій гнів не залишився до кінця.

А ненадовго були стривожені на повчання, маючи знак спасіння на згадку заповіді Твого закону.

Адже хто повернувся, спасався не через те, що бачив, але через Тебе, Спасителя всіх.

І в цьому Ти переконав наших ворогів, що Ти є Тим, Хто визволяє з усякого зла.

Бо їх убили укуси сарани й мух, і не знайдено оздоровлення для їхньої душі, бо були гідні, щоб ці їх мучили.

А Твоїх синів не здолали зуби отруйних зміїв, бо Твоє милосердя прийшло і їх оздоровило.

 Бо вкушені були для нагадування Твоїх слів і швидко спасалися, щоб, не впавши в глибоке забуття, не стали відчужені Твого добродійства.

 Бо їх не оздоровило ні зілля, ні обвивання, але Твоє слово, Господи, яке все оздоровляє.

 Адже Ти маєш владу життя і смерті, і зводиш до дверей аду, і виводиш.

 А людина вбиває своєю злобою, і дух, вийшовши, не повертається і не повертає забраної душі.

 Втекти ж від Твоєї руки неможливо.

 Бо ті безбожні, що відрікалися Тебе знати, були побиті силою Твоєї руки незвичними дощами і градом, гнані безпощадними бурями і знищені вогнем.

 Адже набагато славніше діє вогонь у воді, що все гасить, бо світ бореться за праведного.

 Бо коли ущухало полум’я, це на те, щоб не спалити тих тварин, що послані на безбожних, але щоб вони, дивлячись, побачили, що вони переслідувані Божим судом.

 А коли палає і посеред води понад силу вогню, це на те, щоби знищити плоди неправедної землі.

 Замість цього Ти нагодував Твій народ їжею ангелів, і Ти їм без труднощів подав з неба готовий хліб, що мав силу дати всяку насолоду і пристосований до всякого смаку.

Бо Твоя підтримка виявляла Твою солодкість до дітей, а услуговуючи бажанню того, що їв, перемінювалося на те, що хто бажав.

Він переносив сніг, лід та вогонь і не танув, щоб вони знали, що палаючий вогонь винищив плоди ворогів, блискаючи в граді та в дощі.

 А ось знову ж і забув про власну силу, щоб нагодувати праведних.

 Адже творіння, служачи Тобі, Творцеві, простягається на муку проти неправедних і полегшується на добродійство над тими, що надіються на Тебе.

 Через це і тоді, міняючись на все для того, що все даром годує, Тобі служить за бажанням потребуючих, аби Твої сини, яких Ти полюбив, Господи, навчилися, що не роди плодів годують людину, але Твоє слово зберігає тих, що Тобі вірять.

 Адже не знищене вогнем просто тануло, підігріте малою кількістю променів сонця,  щоби було відомим, що треба випередити сонце у Твоєму благословенні й до Тебе молитися при сході світла.

 Бо надія невдячного танутиме, як зимовий іній і проллється, як непотрібна вода.

Книга премудрості Соломона, глава 16.

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії