Читання 7 липня

Євангеліє

Світильником для тіла є око. Отже, якщо око твоє буде чисте, то і все тіло твоє буде світле; коли ж око твоє буде лихе, то і все тіло твоє темне буде. Отже, якщо світло, що в тобі, темрява, то яка ж тоді темрява?

Ніхто не може служити двом господарям: бо або одного буде ненавидіти, а другого любити; або до одного виявлятиме старанність, а про другого не дбатиме. Не можете служити Богові й мамоні*.

Тому кажу вам: не піклуйтеся для душі вашої, що вам їсти чи пити, ні для тіла вашого, у що одягнутися. Чи душа не більша за їжу, а тіло за одежу?

Погляньте на птахів небесних: вони не сіють, не жнуть, не збирають в житниці; і Отець ваш Небесний годує їх. Чи ви ж не багато кращі за них?

Та і хто з вас, піклуючись, може додати собі зросту хоч на один лікоть?

І про одежу чого піклуєтесь? Подивіться на лілії польові, як вони ростуть: ні трудяться, ні прядуть; але кажу вам: що й Соломон у всій славі своїй не одягався так, як кожна з них; коли ж траву польову, що сьогодні є, а завтра буде вкинута в піч, Бог так одягає, то чи не багато краще вас, маловіри!

Отож не піклуйтеся і не кажіть: що нам їсти? чи що пити? або у що одягтися?

бо всього цього шукають язичники; бо Отець ваш Небесний знає, що ви маєте потребу в усьому цьому.

Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам. 

Євангеліє від Матфея

Глава 6, вірші 22–33

Апостол

Отже, виправдавшись вірою, ми маємо мир з Богом через Господа нашого Іісуса Христа, через Котрого вірою і одержали ми доступ до тієї благодаті, в якій стоїмо і хвалимось надією на славу Божу.

І не цим тільки, але хвалимось і скорботами, знаючи, що від скорботи походить терпіння, від терпіння досвідченість, від досвідченості надія, а надія не посоромить, тому що любов Божа влилась у серця наші Духом Святим, даним нам.

Бо Христос, коли ще ми були немічні, в певний час помер за нечестивих.

Бо навряд чи хто помре за праведника; хіба що за добродійника, можливо, хтось і наважиться померти.

Бог же Свою любов до нас доводить тим, що Христос помер за нас, коли ми були ще грішниками.

Тому, тим більше нині, будучи виправданими Його Кров’ю, спасемося Ним від гніву.

Бо коли, будучи ворогами, ми примирилися з Богом смертю Сина Його, то тим більше, примирившись, спасемося життям Його.

Послання до римлян святого апостола Павла

Глава 5,  вірші 1–10

Старий Заповіт

Адже і я – смертний чоловік, подібний до всіх і народжений від того, що народився від першого створеного. І мені в лоні матері надано тіло

  в десятимісячному часі, стиснений в крові, з насіння чоловіка і насолоди, що прийшла зі сном.

 І я, народившись, втягнув спільне повітря, і я впав на землю, подібну з природи, я, подібно до всіх, видав перший голос, плачучи.

 Я був турботливо вигодуваний в пеленах.

 Бо жодний цар не мав іншого початку народження,

 і для всіх – один вхід у життя і однаковий вихід.

 Через це я помолився, і мені дано розумність. Я закликав, і на мене найшов дух мудрості.

 Я її вважав за кращу від скіпетрів і престолів, і я вважав багатство за ніщо, порівняно з нею.

 До неї я не уподібнив навіть дорогоцінний камінь, бо всяке золото перед її виглядом – трохи піску, і срібло перед нею вважатиметься за болото.

 Я її полюбив понад здоров’я і красу, і я її більше бажав мати, ніж світло, бо не згасає світло, що з неї.

 А разом з нею до мене прийшло все добро, і в її руках – незліченне багатство.

 Я розвеселився всім, бо ними керує мудрість, я ж не пізнав, що вона – їхня матір.

 Я навчився без омани і подаю без заздрості, не скриваю її багатства.

 Адже вона – невичерпний скарб для людей, а ті, що його придбали, встановили дружбу з Богом, об’єднані дарами напоумлення.

 Мені ж нехай Бог дасть говорити за пізнанням і збагнути праведно дане, бо Він і є провідником мудрості й Тим, Хто виправляє мудрих.

 Адже в Його руці й ми, і наші слова, і вся розумність, і вміння діл.

 Бо Він дав мені те, що є правдивим пізнанням, аби знати склад світу і дії стихій,

 початок, кінець і середину часів, переміни звичаїв і зміни часів,

 круги літа і розташування зірок,

 єство живих і лють звірів, духи сили і роздумування людей, різнорідність рослин і сили коріння.

 І те, що є сховане, і те, що явне, я пізнав, бо мені показала мудрість – творець усього.

 Адже в ній – Святий Дух, що пізнає, єдинородний, багатоденний, легкий, добре рухливий, ясний, пречистий, явний, що не підпадає ушкодженню, що любить добро, бистрий,

 не до зупинення, що чинить добро, що любить людей, стійкий, певний, без клопоту, всесильний, всевидючий, і що прошиває всіх розумних, чистих, дуже легких духів.

 Бо над усякий рух найрухливіша мудрість, а проходить і вміщає все через чистоту.

 Адже вона є подихом Божої сили – виливанням чистої слави Вседержителя. Через це до неї не проникне нічого нечистого.

 Бо вона є світінням вічного світла, непорочним дзеркалом Божої сили і образом Його доброти.

 А будучи одною, усе може і чистить усе те, що є в ній і в родах і, входячи в душі преподобних, будує Божих друзів і пророків.

 Адже Бог не любить нікого, хіба того, хто мешкає з мудрістю.

 Бо вона – гарніша за сонце і понад усяке розташування зірок, а коли прирівняти до світла, то буде світлішою.

 Бо ж вона замінює ніч, і зло не переможе мудрості.

Книга премудрості Соломона, глава 7.

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії