Біблійні читання

Читання дня

Євангеліє

Не судіть, то не судимі будете, бо яким судом судите, таким будете судимі, і якою мірою міряєте, такою і вам будуть міряти.

І що ти дивишся на сучок в оці брата твого, а колоди у твоєму оці не відчуваєш?

Або, як скажеш братові твоєму: «дай, я вийму сучок з ока твого», коли колода в оці твоїм?

Лицеміре! Вийми спершу колоду з ока твого і тоді побачиш, як вийняти сучок з ока брата твого.

Не давайте святині псам і не кидайте перлів ваших перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми і, обернувшись, не пороздирали вас.

Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам; бо кожен, хто просить, одержує, і хто шукає, знаходить, і хто стукає, тому відчинять.

 

Євангеліє від Матфея

Глава 7, вірші 1 – 8

Апостол

Але ми знаємо, що закон, коли щось говорить, говорить до тих, хто під законом, тому всякі уста замикаються і весь світ стає винним перед Богом, тому що ділами закону не виправдається перед Ним ніяка плоть; бо законом пізнається гріх.

Тепер же, незалежно від закону, явилася правда Божа, про яку свідчать закон і пророки, правда Божа через віру в Іісуса Христа у всіх і для всіх віруючих, бо нема різниці, тому що всі согрішили і позбавлені слави Божої, одержуючи виправдання даром, за Його благодаттю, відкупленням у Христі Іісусі,

Котрого Бог призначив, як жертву умилостивлення в Крові Його через віру; для свідчення правди Його в прощенні гріхів, зроблених раніше, під час довготерпіння Божого; для свідчення правди Його нині, щоб Він явився праведним і виправдовуючим віруючого в Іісуса.

 

Послання до римлян святого апостола Павла

Глава 3, вірш 19 – 26

Старий Заповіт

Симон, син Онія, великий священик, який у своєму житті відремонтував дім, – і у свої дні він скріпив храм.

І ним засновано висоту двору, високе укріплення огорожі храму.

У його дні висічено став для води, – озеро, наче море обводом.

Він дбав за свій народ, щоб не впав, і укріпив місто в облозі.

Як прославлений був він посеред храму, при виході з дому завіси!

Як рання зірка посеред хмари, як повня місяця в дні свята,  як сонце, що світить на храм Всевишнього, як лук, що світить у хмарах слави,  як цвіт троянд у нові дні, як лілея біля джерела води, як ліванська гілка в дні жнив,  як вогонь і ладан у кадильниці, як золотий посуд, повністю кований, прикрашений усяким дорогоцінним каменем,  як оливкове дерево, що видає плоди, і як кипарис, що піднявся до хмар.

Коли він брав одяг слави і вдягався в повноту хвали, коли підходив до святого жертовника, він прославив одяг освячення.

Коли ж приймав частини з рук священика, і він стояв при вогнищі жертовника, довкола нього – вінець братів, як кедрові галузки в Лівані, і оточили його, як стебло пальм,  і всі сини Аарона в їхній славі, та Господній принос в їхніх руках перед усім збором Ізраїля,  і завершення служінь на вівтарях, щоб прикрасити принос Всевишнього Вседержителя,  він простягнув свою руку до жертви виливання і вилив з крові винограду, вилив на основи жертовника запах запашності Всевишньому Цареві всього.

Тоді закричали сини Аарона, видали звук кованими трубами, дали почути великий звук на згадку перед Всевишнім.

Тоді весь народ враз поспішив і припав долілиць до землі, щоб поклонилися Господу, їхньому Вседержителеві, Всевишньому Богові.

І співаки видали хвалу своїми голосами, великими звуками приносили насолоду співом.

І народ помолився до Господа Всевишнього молитвою перед Всевишнім, аж доки не закінчено Господнє святкування і не виповнили його службу.

Тоді, зійшовши, він підняв свої руки над усім збором синів Ізраїля, щоби дати Господнє благословення зі своїх губ і похвалитися Його Іменем.

І повторили поклоніння, щоб одержати благословення від Всевишнього.

І тепер поблагословіть Бога всіх, що робить велике всьому, що підносить наші дні від лона і чинить з нами за Своїм милосердям.

Нехай дасть нам веселість серця і нехай буде мир у наші дні в Ізраїлі на дні віку.

Нехай буде нам ввірене Його милосердя і в наші дні нехай нас визволить.

Двома народами знехтувала моя душа, і третій не є народом.

Ті, що сидять на горах Самарії та Филистії, і безумний народ, що живе в Сікімі.

Напоумлення розуму і пізнання написав у цій книзі Ісус, син Сираха, Елеазар‑єрусалимець, який видав мудрість зі свого серця.

Блаженний той, хто за цим житиме, і хто це покладе у своєму серці, буде мудрий.

Бо якщо це зробиш, на все будеш спроможний, бо Господній страх – його слід, і Він дав мудрість побожним. Благословенний Господь навіки. Нехай так буде, нехай так буде.

 

Книга премудрості Ісуса, сина Сираха, глава 50.

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії