Читання 28 червня

Євангеліє

Тоді приходять до Нього учні Іоаннові і кажуть: чому ми і фарисеї постимось багато, Твої ж учні не постяться?

І сказав їм Іісус: чи можуть сини чертога весільного сумувати, поки з ними жених? Але прийдуть дні, коли відбереться у них жених, і тоді поститимуть.

І ніхто до старої одежі не накладає латки з нової тканини, бо відірветься від старого і дірка буде ще гірша.

Не вливають також вина молодого в старі міхи; а інакше прорвуться міхи, і вино витече, і міхи пропадуть, а вливають вино молоде в нові міхи, і зберігається те і друге.

 

Євангеліє від Матфея

Глава 9, вірші 14 – 17

Апостол

Бо коли злочином одного смерть панувала посередництвом одного, то тим більше ті, що приймають безмірну благодать і дар праведності, будуть царювати в житті посередництвом єдиного Іісуса Христа.

Тому, як злочином одного всім людям осудження, так правдою одного всім людям виправдання до життя.

Бо як через непослух одного чоловіка багато людей стали грішними, так і послухом одного багато стануть праведними.

Закон же прийшов пізніше; таким чином, збільшився злочин. А коли примножився гріх, стало ще більше благодаті, щоб, як гріх панував до смерті, так і благодать воцарилась через праведність до життя вічного Іісусом Христом, Господом нашим.

Що ж скажемо? чи залишатися нам у гріхові, щоб примножилась благодать? Зовсім ні.

Ми померли для гріха: як же нам жити в ньому?

 

Послання до римлян святого апостола Павла

Глава 5, вірш 17 – глава 6, вірш 2

Старий Заповіт

Пам’ять Йосії, як кадильна суміш, приготовлена ділом мироварника. У всіх устах буде солодке, як мед, і як музика на бенкеті вина.

Він був скерований прямо в наверненні народу і викинув гидоти беззаконня.

Спрямував своє серце до Господа, у дні беззаконня він укріпив побожність.

За винятком Давида, Езекії та Йосії всі вчинили переступ, бо вони залишили закон Всевишнього, – не стало царів Юди.

Адже вони дали свій ріг іншим і свою славу – чужому народові.

Спалили вибране місто освячення і опустошили його дороги  за рукою Єремії. Бо йому вчинили зло, а він у лоні освятився на пророка, щоб викорінити, завдати біль і знищити, також будувати і насаджувати.

Це – Єзекиїл, який побачив видіння слави, яке йому показав на херувимській колісниці.

Адже він згадав ворогів у бурі, щоб добро вчинити тим, що прямими робили дороги.

І дванадцять пророків, – хай зацвітуть кості на їхньому місці. Бо вони потішили Якова, і Він їх визволив через довіру віри.

Як звеличимо Зоровавеля? І він, як печать на правій руці,  так само й Ісус, син Йоседека, вони у свої дні збудували дім і підняли вгору святий храм Господу, приготований на вічну славу.

І дуже велика пам’ять Неемії, що підняв нам стіни, які впали, і поставив брами та засуви, і підняв наші руїни.

Ніхто не був створений таким, як Енох на землі. Адже і він був піднятий із землі.

І не було чоловіка – вождя братів, як Йосиф, зміцнення народу, і його кості були відвідані.

Сим і Сит прославилися між людьми, і Адам – над усяким живим у створенні.

 

Книга премудрості Ісуса, сина Сираха, глава 49.

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії