Читання 27 червня

Євангеліє

І коли увійшов Він у човен, за Ним пішли учні Його.

І ось, піднялись хвилі великі на морі, аж човен покривало хвилями; а Він спав.

Тоді учні Його, підійшовши до Нього, розбудили Його і сказали: Господи! рятуй нас, гинемо.

І говорить їм: чого ви такі боязкі, маловірні? Потім, вставши, заборонив вітрам і морю, і настала велика тиша.

Люди ж, дивуючись, говорили: хто це, що і вітри і море підкоряються Йому?

 

Євангеліє від Матфея

Глава 8, вірші 23 – 27

Апостол

Бо коли, будучи ворогами, ми примирилися з Богом смертю Сина Його, то тим більше, примирившись, спасемося життям Його.

І не досить цього, але і хвалимось Богом через Господа нашого Іісуса Христа, через Котрого ми одержали нині примирення.

Тому, як через одного чоловіка гріх увійшов у світ, і з гріхом смерть, так і смерть перейшла на всіх людей, бо в ньому всі согрішили.

Бо і до закону гріх був у світі; але гріх не вміняється, коли нема закону.

Однак смерть панувала від Адама до Мойсея і над тими, що не согрішили подібно до злочину Адама, який є образ майбутнього.

Та з даром благодаті не так, як із злочином. Бо коли через злочин одного багато зазнали смерті, то тим більше благодать Божа і дар по благодаті одного Чоловіка, Іісуса Христа, щедро вилились на багатьох.

І дар не як суд за одного, що согрішив; бо суд за один злочин – до осудження, а дар благодаті – до виправдання від багатьох злочинів.

 

Послання до римлян святого апостола Павла

Глава 5, вірші 10 – 16

Старий Заповіт

І пророк Ілля встав, як вогонь, і його слово запалало, як світильник.

Він навів на них голод, і своєю ревністю вчинив їх малими.

Господнім словом він затримав небо, і так звів тричі вогонь.

Який прославлений ти у твоїх дивовижних ділах, Ілле! І хто похвалиться, подібно до тебе?

Ти, що підняв мертвого зі смерті й аду словомВсевишнього!

Що зводиш царів у погибель і славних з їхнього ліжка.

Що почув на Синаї картання і на Хориві присуди відплати.

Що помазав царів на помсту і пророків на спадкоємців після себе.

Що піднявся у вихрі вогню на колісниці вогняних коней.

Про якого записано, що він готовий у часі спинити гнів перед люттю, щоб повернути серце батька до сина і поставити племена Якову.

Блаженні ті, що тебе бачать, і ті, що прикрашені любов’ю. Бо й ми безсумнівно будемо жити.

Ілля, це він був покритий у вихрі, і Елісей наповнився його духом. І в його дні він не був зрушений володарем, і ніхто його не здолав.

Усяке слово не перейшло попри нього, і коли він заснув, його тіло пророкувало.

Він зробив знаки у своєму житті й у смерті дивовижні його діла.

У всіх цих народ не розкаявся, і вони не відступили від своїх гріхів, аж доки не були забрані полоненими з їхньої землі і не були розсіяні по всій землі.

Тож залишився малий народ і володар у домі Давида. А деякі з них чинили добре, а деякі помножили гріхи.

Езекія укріпив своє місто і провів у середину до нього воду, викопав залізом нетесаний камінь і збудував басейни для води.

У його дні прийшов Сеннахирім і послав Рапсака, і відійшов. І він підняв свою руку проти Сіону і звеличився у своїй гордості.

Тоді захиталися серця та їхні руки, і вони зазнали біль, як ті, що в родах.

І прикликали милосердного Господа, простягнувши до Нього свої руки. І Святий з неба скоро їх вислухав, і визволив їх рукою Ісаї.

Він побив табір ассирійців, – Його ангел побив їх.

Бо Езекія зробив миле Господу та укріпився в дорогах Давида, його батька, які заповів великий і вірний пророк Ісая у своєму видінні.

У його дні сонце повернулося назад, і Він додав життя цареві.

Великим духом він побачив останнє і потішив тих, що вірили в Сіон.

Аж до віку показав майбутнє і сховане – раніше, ніж воно прийшло.

 

Книга премудрості Ісуса, сина Сираха, глава 48.

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії