Відкрите православ’я відкрито говорить про найгостріші проблеми, які хвилюють суспільство. І розкриває позицію Святого Письма, яке дає актуальні на всі часи поради.
У програмі #ЖиттяПлюс на UA: Українському радіо ведуча Ірина Ткаченко та гості студії — психотерапевт Олександр Стражний, письменник Олексій Кононенко, священик Георгій Коваленко — обговорили тему обсценної, ненормативної лексики.
Обсценна лексика є невіглаством чи способом самовираження? Ознакою невихованості та безкультур’я чи інструментарієм та засобом захисту? Якою є енергетика нецензурної лексики, і взагалі що це таке?
Георгій Коваленко
«Я дуже добре запам’ятав один вислів зі Святого Письма. Там є такі слова: «лихослов ніколи не навчиться». Я почав розмірковувати, що це значить. А це означає, що людина не добирає слів, не може до формулювати власної думки. Тобто це не просто зле чи лайливе слово. Це ще й недорозвинута мова, коли немає вміння формулювати думку.
Якщо ми хочемо бути зрозумілими, а не тільки на емоційному рівні поділитися вигуками, то ми маємо вчитися добирати слова. А якщо ми добираємо слова, то ми певним чином маємо прибирати лайливі, лихі слова.
***
Є лихослів’я, злослів’я… Але є ще благословення. Ми іноді думаємо, що благословляти — це тільки коли священик благословляє. А це ж «благе слово», тобто добре слово. Сказати добре слово — це благословити. А сказати лихе слово — це певним чином створити лиху атмосферу».
Про емоційне, інформаційне забарвлення слів та навіть їхню біохімічну структуру слухайте і дивіться у повному записі передачі тут.
За матеріалами UA: Українське радіо