Наше Різдво

Одразу кілька свят поєдналися 8 січня на «Нашому Різдві» у Софії Київській.

Свято, де зустрічаються великою родиною і відкривають нові сенси, — це «Наше Різдво»

Великою родиною відзначали Різдво Христове у Митрополичому будинку. Сюди прийшли родини разом із дітьми, цілі молодіжні компанії, а також всі, хто хоче вивчати наші традиції і співати колядок.

«Ми тут іще й для того, щоб купити книгу «Біблійні історії для дітей» отця Георгія Коваленка. І разом із дитиною вивчати Біблію і бути ще ближчими і до нашої православної віри, і до нашого Різдва, — розказала гостя свята Інна, яка прийшла із восьмирічною донькою Дашею. — Мені здається, що ми мало знаємо про Різдво: кутя, 12 пісних страв… Хотілося б дізнатися більше, відкрити це свято для себе».

«Нам із друзями дуже подобаються лекції Відкритого Православного Університету, — розказав Ігор, — і атмосфера, і люди, які приходять. Тому нам дуже приємно провести цей захід разом. Тим більше, в такому місці, як Софія Київська.

Традиційно Різдво вважається сімейним святом: вся родина має зібратися вдома, за столом. Але набагато цікавішим є Різдво як соціальне свято. Бо насправді Різдво — це, в першу чергу,   спілкування з усіма людьми, спільна радість в широкому сенсі цього слова. Це свято зустрічі, коли всі — друзі, знайомі — сходяться, аби зустріти новонародженого Христа. Бо ж колись і волхви, і пастухи — усі зійшлись разом, спілкувались і раділи тій події.

А щодо подарунків Богові на день народження, то про це є Божі слова в Євангелії: подарунки Йому — це подарунки тим людям, як потребують якоїсь допомоги. Це може бути благодійність або певна соціальна діяльність».

Відбулася у Будинку митрополита і невеличка прем’єра пісні від композитора Віктора Давиденка. Він за один день до Нового року зробив музичну обробку всесвітньовідомої колядки «Jingle bells» — «Дзень-дзелень» — переклав музику для голосів та дзвіночків. Ще й разом із хором заспівав на святі.

А театральна студія «Радощі» відзначила свій перший ювілей — 10 років.

10 років тому, перед Різдвом, на телеканалі «Глас» за підтримки отця Георгія Коваленка з’явилася ідея створити дитячу театральну студію. 

І за півтора місяці виник колектив: діти, які ніколи до цього не грали в театрі, зробили свою першу виставу. Зараз «Радощі» продовжуються у Школі Анни Ярославни.

«Радощі», із першим ювілеєм вас!

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *